"Це найстрашніше для Росії": як Трамп та Україна заганяють Кремль в глухий кут

Кремль у глухому куті - без нафти Росія не виживе, каже експерт / Колаж: Главред, фото: УНІАН, скріншот з відео

Експерт пояснив, чому світовий ринок нафти вже не потребує Росії, а атаки на НПЗ не викликають заперечень з боку США.

Про що йдеться у матеріалі:

Росія заробила на блокуванні Ормузької протоки лише 8 мільярдів доларів - значно менше, ніж прогнозувалося на старті ескалації на Близькому Сході. Про це повідомив політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв'ю Главреду.

На початку конфлікту в Україні активно обговорювали, наскільки зростання цін на нафту вигідне Кремлю. Загородній каже, що реальні цифри виявились значно скромнішими за початкові прогнози.

"Я підрахував, що в кращому разі вона заробила б 10 мільярдів доларів. Я не вгадав - до бюджету РФ надійшло всього 8 мільярдів за період, коли Ормузька протока була заблокована", - розповів експерт.

Світ навчився обходитися без Ормузької протоки

Загородній звертає увагу на структурні зміни глобального нафтового ринку, які знижують значення будь-яких локальних потрясінь. За його словами, ключові гравці вже підготувалися до можливих перебоїв.

"Світ уже осмислив цю проблему і придумав способи мінімізувати ризики від блокування Ормузької протоки: Саудівська Аравія будує нафтопроводи в бік Червоного моря, ОАЕ вийшли з ОПЕК, Китай скоротив імпорт нафти", - зазначив Загородній.

Паралельно, наголошує експерт, у світі триває "зелений перехід": електромобілі вже становлять 50–60% автопарку в Китаї, тож глобальний попит на нафту як моторне паливо поступово скорочується.

"США активно експортують нафту, також збільшили експорт нафти Венесуела та Гайана - на ринку немає дефіциту нафти", - каже експерт.

Це створює для Кремля системну проблему, адже вся економіка держави тримається практично на єдиному ресурсі.

"У Росії, крім нафти, нічого немає. І це для неї глобальна проблема, оскільки російська нафта вже нікому не потрібна. А незабаром не буде потрібним і російський газ", - підкреслює Загородній.

Інтереси Києва і Вашингтона збіглися

Далі експерт пояснює, чому удари по нафтопереробних заводах РФ не викликають критики з боку Вашингтона, на відміну від попередньої адміністрації.

"Інтереси України та США збігаються в тому, щоб російської нафти взагалі не було на світових ринках. Для американських виробників комфортна ціна на нафту марки Brent - це 85 доларів за барель. Коли ціна опускається до 70–73 доларів, знижується рентабельність, і щоб її зберегти, потрібно вигравати за рахунок обсягів - а це означає, що хтось має зникнути з ринку. Цей "хтось" - Росія", - пояснює Загородній.

Саме тому Трамп назвав удари по російських нафтопереробних заводах "ескалацією заради миру", каже експерт: американцям не потрібні ані нафтопродукти, ані нафта РФ.

"Наприклад, Росія експортувала багато дизельного палива до Бразилії, а тепер російський дизель у Латинській Америці замінить "прекрасний", як каже Трамп, американський дизель", - розповідає Загородній.

Ця збіжність інтересів, за словами експерта, пояснює й мовчання США щодо ударів по флоту РФ - на відміну від риторики попередньої адміністрації.

"Ми вже топимо російські танкери - і тиша. Згадайте, як Байден влаштовував істерику щодо України, розповідаючи нам, що НПЗ - це цивільна інфраструктура. Зараз уже розбомбили що завгодно, але американці нам не кажуть ні слова проти", - зазначає експерт.

Глухий кут для Кремля

Підсумовуючи зміни на нафтовому ринку, Загородній формулює головний виклик, з яким зіткнулася Росія.

"Ринок перебудувався. Це найстрашніше для Росії, бо вона завжди говорила, що світ без російської нафти не виживе. Але виявилося, що світ чудово обходиться без російської нафти, адже нафти хоч залийся", - каже експерт.

"Виявилося, що й Китаю стільки нафти не потрібно. Плюс "зелений перехід". Плюс американці увійшли до Європи зі своєю нафтою та газом. І все, виходу для Росії немає, вона просто в глухому куті: без нафти вона не може існувати як держава", - підсумовує Загородній.

Карта розташування російських НПЗ / Інфографіка: Главред

Дивіться відео, в якому Тарас Загородній розповів про те, як посилиться паливна "гойда" в Росії восени та взимку, і як удари по НПЗ наближають РФ до катастрофи:

Удари по російських НПЗ - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, губернатор Башкортостану заявив про припинення роботи нафтозаводу-гіганта «Салават» після удару українських дронів. Він вказав на пошкодження ключових установок та обмеження виробництва пального і хімічної продукції. Зупинені установки CDU-6 потужністю 17 140 тонн на добу та CDU-4 потужністю 11 430 тонн на добу, а відновлення може тривати кілька тижнів або місяців.

Генштаб ЗСУ повідомив про масштабні удари по низці воєнно-економічних об'єктів Росії. У заяві Генштабу йдеться про ураження НПЗ та морських цілей у Чорному та Азовському морях.

Оперативний штаб Краснодарського краю повідомляв про удари по складах Wildberries та нафтобазі в Армавірі. За даними оперштабу, в Армавірі площа загоряння на нафтобазі склала приблизно 80 квадратних метрів, поранено три людини.

Читайте також:

Про персону: Тарас Загородній

Тарас Загородній (народився 7 лютого 1979 року в м. Миколаїв) – політтехнолог, блогер, політичний та економічний експерт. Понад 20 років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях як політтехнолог, веде блоги в українських ЗМІ та є частим гостем політичних ток-шоу.

Новини заразКонтакти