Ключові тези:
Країна-агресорка Росія заявила про продовження масованих ударів по Україні та вкотре закликала іноземних громадян, зокрема дипломатів, залишити країну. У Москві також заявили, що відповідальність за можливі наслідки перебування в Україні нібито лежить на тих, хто ігнорує російські попередження.Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ країни-агресорки Росії від 3 жовтня 2026 року.
У російському зовнішньополітичному відомстві стверджують, що українська сторона нібито здійснює «терористичні дії» проти цивільного населення та інфраструктури РФ. Цю тезу Москва використовує як обґрунтування для заяви про подальші атаки по українських містах.
«Збройні Сили Російської Федерації продовжуватимуть завдавати масованих ударів у відповідь», - йдеться у заяві МЗС РФ.
Окремо Москва звернулася до іноземних громадян, які перебувають в Україні, та дипломатичного корпусу. Російська сторона стверджує, що раніше вже попереджала про ризики перебування в Києві та поблизу об'єктів військового й адміністративного призначення.
У МЗС РФ нагадали, що аналогічне попередження було оприлюднене 25 травня, а наприкінці травня російська сторона також доводила цю позицію до іноземних дипломатів. Водночас у заяві згадали рекомендації низки західних держав своїм громадянам утримуватися від поїздок до України.
«МЗС Росії вкотре застерігає іноземних громадян, зокрема персонал дипломатичних місій, від перебування в Україні та поїздок на її територію», - заявили у російському відомстві.
Москва окремо наголосила на присутності іноземних дипломатів у Києві та візитах до України представників інших держав. У заяві це названо ігноруванням попереджень російської сторони.
«Відповідальність за можливі негативні наслідки цілком і повністю лежить на тих, хто ігнорує це попередження», - йдеться у заяві МЗС РФ.
Росія використовує удари по енергетиці, цивільних об'єктах і цифровій інфраструктурі як інструмент комплексного тиску на Україну - від економіки до суспільних настроїв. Окремою ціллю російської кампанії стають дата-центри. Про це повідомив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов в ефірі FREEDOM.
"Це і залякування населення, це спроба обвалити українську економіку. Тут ми теж маємо це розуміти. І, крім усього іншого, це спроба змусити українських громадян говорити про те, що вони готові на мир за будь-яку ціну", - зазначив Леонов.
Цифрова інфраструктура, на думку Леонова, також стала частиною поля бойових дій. Пошкодження дата-центрів може створювати проблеми для роботи державних установ, бізнесу та інших систем, залежних від цифрових ресурсів.
Експерт вважає, що такі методи не варто розглядати виключно в контексті російсько-української війни. Подібні сценарії можуть стати частиною майбутніх загроз для європейських країн і мають враховуватися під час планування безпеки НАТО.
"Це та війна нового типу, яку веде Росія, зі знищенням, зокрема, дата-центрів та енергетики. І тому я думаю, що цей досвід мають вивчати в НАТО і чітко розуміти, що потрібно формулювати відповідь, зокрема, й на такі удари", - сказав Леонов.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, видання The New York Times оприлюднило деталі перехопленого документа, який описує масштабну російську кампанію із застосуванням до 1000 ракет, безпілотників та керованих авіабомб проти енергетичного сектору України. У плані окремо окреслено наміри ворога вивести з ладу ключові гідро- та теплоелектростанції, магістральні підстанції й примусово зупинити роботу трьох діючих атомних електростанцій.
Newsweek проаналізував останні повітряні удари по Україні та дійшов висновку, що Росія розпочала нову масштабну серію комбінованих атак, які є продовженням системної кампанії проти української цивільної інфраструктури. За спостереженнями військових оглядачів, переважна більшість ворожих цілей у столичному регіоні знову була зосереджена саме на об'єктах енергетики.
Військовий експерт Роман Світан зазначив, що найбільш чутливою точкою для створення дієвого тиску на керівництво Кремля є саме Москва, однак для реалізації цього сценарію Україні необхідна власна балістична зброя. На його переконання, системні удари по ключових об'єктах російської столиці здатні сформувати потужний внутрішній чинник, який змусить військово-політичне керівництво РФ змінити свої рішення.
Читайте також:
Міністерство закордонних справ Російської Федерації (МЗС Росії) - федеральний орган виконавчої влади Російської Федерації, що здійснює державне управління в області стосунків Російської Федерації з іноземними державами і міжнародними організаціями. Підвідомчий Президентові з питань, закріплених за ним Конституцією, або відповідно до законодавчих актів Російської Федерації. Очолюється міністром закордонних справ; з 2004 - Сергій Вікторович Лавров, пише Вікіпедія.