Коротко:
У ніч на 14 липня дрони атакували одразу два російські НПЗ - у Башкортостані та Краснодарському краї. Вибухи та пожежі також було зафіксовано в районі аеродрому Геленджика.
Як повідомляє моніторинговий канал Exilenova+, у Салаваті (Башкортостан) успішно уражено нафтопереробний комплекс «Газпром нафтохім Салават».
Російський Telegram-канал Astra уточнює, що вранці 14 липня мешканці Салавата в Башкирії повідомили про вибухи та пожежу. Згідно з аналізом кадрів від очевидців, атаковано підприємство ТОВ «Газпром нафтохім Салават».
Відстань від українського кордону до підприємства - близько 1 400 км.
Імовірно, після атаки в Салаваті горить ще одне підприємство - нафтобаза «Роснефть-Опт».
Дивіться відео - Дрони атакували «Газпром нафтохім Салават»:
Глава Башкортостану Радій Хабіров підтвердив атаку на регіон і заявив, що постраждалих немає.
«Відбито масову атаку ворожих БПЛА на промислову зону Салавата. Є низка осередків задимлення, спричинених падінням уламків збитих безпілотників. Оперативні служби приступили до ліквідації наслідків, сил і засобів достатньо. Постраждалих немає», - йдеться в повідомленні.
ТОВ «Газпром нафтохім Салават» - один із найбільших у Росії виробничих комплексів, розташований у Республіці Башкортостан. Входить до групи «Газпром».
Підприємство об’єднує потужності нафтопереробки, нафтохімії та виробництва мінеральних добрив. Завод спеціалізується на випуску бензину, дизельного палива та полімерів.
У Краснодарському краї дрони атакували Афіпський НПЗ. На території підприємства пролунало кілька потужних вибухів, після чого виникла пожежа. Проектна потужність заводу - 6,25 млн тонн нафти на рік. Підприємство випускає паливо та іншу продукцію, що використовується, зокрема, для потреб російської армії.
Оперштаб Кубані підтвердив пожежу на Афіпському НПЗ після атаки БПЛА.
«Уламки БПЛА впали за 16 адресами в селищі Афіпському, станиці Смоленській та хуторі Коваленко. У всіх випадках на місцях працюють оперативні та спеціальні служби. На Афіпському НПЗ сталося загоряння. У кількох приватних будинках пошкоджено дахи та фасади, вікна й паркан. В одному з багатоквартирних будинків - скло, двері та стеля в квартирі. Пошкоджено будівлю на залізничному переїзді. Уламки безпілотників впали на території двох підприємств, в одному випадку сталося загоряння. Також фрагменти БПЛА виявили у дворі приватного будинку», - повідомили в оперативному штабі Краснодарського краю.
Там уточнили, що в Сіверському районі через падіння уламків дрона постраждала одна людина, її госпіталізували.
«На одній із доріг у хуторі Коваленко через падіння уламків сталися пожежі, які оперативно ліквідували. У станиці Смоленській уламки БПЛА впали на городі приватного домоволодіння», - додали в оперштабі.
Крім того, Astra писала про вибухи та сильну пожежу в Геленджику - у районі аеродрому.
Як писав Главред, у ніч на 13 липня країна-агресор Росія потрапила під удар дронів. Безпілотники атакували Москву та Ставропольський край. Зокрема, дрони атакували нафтобазу в місті Михайлівськ.
12 липня сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу «Сизранський» у Самарській області РФ, десяти танкерам і чотирьом поромам противника в акваторії Азовського моря.
Сили оборони 10 липня та в ніч на 11 липня завдали серії ударів по важливих військових об’єктах російських окупантів. Під удар потрапили загальновійськовий полігон, пункти управління безпілотниками та райони зосередження особового складу ворога.
У ніч на 2 липня Сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстово Нижегородської області країни-агресора РФ.
Забезпечення російської армії паливом і надалі має пріоритетний характер, проте ключовим фактором є здатність РФ покривати ці потреби в умовах ударів по логістичній інфраструктурі та спроб її ізоляції. Про це в інтерв’ю Главреду розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
«Чи відбудеться це в липні чи в серпні - залежить від того, наскільки успішно вдасться ізолювати лінію фронту від паливного забезпечення», - зазначив експерт.
Він підкреслив, що певні проблеми з постачанням палива вже фіксуються по всій лінії фронту, а в російських інформаційних джерелах періодично з’являються скарги на труднощі із заправкою важкої техніки. Водночас, за його оцінкою, ці проблеми поки що не є критичними для боєздатності військ.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.