Ви дізнаєтеся:
9 травня російський диктатор Володимир Путін несподівано заявив про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, щойно вдасться узгодити всі умови щодо можливої мирної угоди. Глава Кремля також зазначив, що війна «наближається до завершення».
Водночас двоє його високопоставлених помічників применшили ймовірність швидкого завершення конфлікту. Про це пише The Guardian.
«Думаю, справа добігає кінця», — сказав Путін про найкривавіший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.
Путін також розкритикував західну підтримку Києва.
«Вони [Захід] почали нагнітати конфронтацію з Росією, яка триває досі. Я думаю, що [війна] добігає кінця, але це все ще серйозне питання. Вони місяцями чекали, поки Росія зазнає нищівної поразки, поки її державність занепаде. Цього не сталося. А потім вони застрягли в цьому колі, і тепер не можуть з нього вибратися», — сказав глава РФ.
Путін заявив, що готовий зустрітися з Володимиром Зеленським у третій країні, як тільки будуть врегульовані всі умови для потенційної мирної угоди.
«Це має бути кінцевий пункт, а не самі переговори», — підкреслив він.
Господар Кремля заявив про готовність до переговорів щодо нових угод у сфері безпеки для Європи та про те, що його бажаним партнером у переговорах був би колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.
Як зазначає видання, цей вибір переговірника навряд чи був би прийнятий Україною та ЄС. До запрошення Шредера, ймовірно, поставляться скептично, з огляду на його дружбу з Путіним та зв’язки з російським бізнесом і проєктами, такими як газопровід «Північний потік».
У 2022 році, після початку війни, Зеленський назвав поведінку Шредера «огидною» за зустріч із Путіним і за те, що той висловився на користь російського лідера.
Тим часом два високопоставлені представники Кремля применшили припущення про швидке завершення війни. Зокрема, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що досягнення мирної угоди щодо України займе багато часу.
«Цілком зрозуміло, що американська сторона поспішає, але питання врегулювання ситуації в Україні надто складне, а досягнення мирної угоди — це дуже довгий шлях із безліччю складних деталей», — сказав Пєсков.
Помічник Кремля Юрій Ушаков заявив, що переговори «ймовірно, відновляться», але коли саме це відбудеться, поки що неясно.
Ушаков заявив російським ЗМІ у четвер, що Москва не бачить підстав для нового раунду тристоронніх переговорів з Україною та США доти, доки українські війська не виведуть свої війська з Донецької області.
The Guardian зазначає, що в Росії немає ані надії на перемогу, ані термінів закінчення війни, тому настрої погіршуються. На полі бою ситуація також виглядає вкрай напруженою. Російські війська практично зупинилися, і жодна зі сторін, схоже, не наблизилася до прориву.
«В останні місяці просування військ сповільнилося, обидві армії демонструють ознаки виснаження і несуть важкі втрати, продовжуючи завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі одна одної», — пише видання.
При цьому Путін, який очолював Росію як президент або прем'єр-міністр з кінця 1999 року, стикається в Москві з хвилею занепокоєння з приводу війни, яка забрала життя сотень тисяч людей і виснажила російську економіку. Відносини Росії з Європою гірші, ніж будь-коли з часів розпалу холодної війни.
Як писав Главред, ввечері 8 травня президент США Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості про триденне перемир'я між Україною та Росією з 9 по 11 травня та обмін полоненими у форматі «1000 на 1000». За його словами, ініціатива була запропонована ним особисто, і обидві сторони погодилися на припинення вогню.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив участь у переговорному процесі за посередництва США та наголосив на пріоритеті звільнення українських військовополонених.
Дональд Трамп вважає, що перемир'я між Росією та Україною може тривати й після 11 травня.
«Можливо. Було б добре. Я б хотів, щоб це припинилося. Росія та Україна — це найгірше, що сталося з часів Другої світової війни з точки зору людських втрат. 25 000 молодих солдатів щомісяця. Це божевілля. Тож цілком може бути», — сказав він.
10 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що Росія знову порушила перемир'я. З початку доби окупанти 60 разів атакували позиції Сил оборони.
Аналітики Інституту вивчення війни кажуть, що режим припинення вогню фактично не мав чітко прописаних механізмів контролю та виконання. Єдиною публічно озвученою умовою була відмова України від ударів по Москві під час параду 9 травня, якої Київ дотримався.
«Поширеність взаємних звинувачень і продовження локалізованої активності з перших годин після оголошення припинення вогню підкреслює той факт, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення виконання навряд чи буде дотримано», — йдеться у звіті.
В ISW вважають, що російські війська могли використати паузу для ротації, перекидання резервів і логістики з метою підготовки до подальших наступальних дій.
Інші новини:
Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) – американський аналітичний центр, заснований 2007 року військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.
Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, "зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів". З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пиши Вікіпедія.