Ключові тези
Масовані удари Росії балістичними ракетами по Києву можуть свідчити про те, що очільник Кремля Володимир Путін вкрай поспішає здобути бодай якусь "яскраву перемогу" до виборів у Держдуму, які відбудуться в середині вересня. Про це повідомив військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов в коментарі для ТСН.ua.
За словами експерта, вибір саме такого способу тиску на Україну не випадковий. У Кремлі всерйоз розглядають столицю як стратегічну ціль номер один.
"Я вважаю, що два російських високопосадовця, Путін та начальник Генштабу ЗС РФ Герасимов, вирішили оголосити Україні війну міст. Київ, на їхнє переконання, є зосередженням пунктів управління, зв'язку, центрів ухвалення рішень, важливих об'єктів оборонно-промислового комплексу. Вважають, що якщо серце країни потерпає від масштабних та тривалих ракетно-дронових атак, то це впливає на загальний настрій в українському суспільстві", - пояснює причину останніх атак Селезньов.
Водночас, за словами експерта, тривалий час під ударами російських дронів перебувають й інші великі міста - Одеса, Суми, Харків та Запоріжжя.
На переконання Селезньова, повторювати подібні за масштабом атаки з невеликими проміжками часу Росія фізично не зможе - ворогу потрібен час на накопичення ресурсів.
Експерт звертає увагу на ще одну небезпечну тенденцію - розширення арсеналу засобів ураження, які Росія кидає проти української системи захисту неба.
"Зараз Росія активно використовує балістичні ракети. Але ж ми розуміємо, що вона так само виготовляє ракети морського базування "Калібри" та ракети повітряного базування Х-555 та Х-101, РФ частіше починає використовувати ерзац-ракети типу "Бандероль", реактивні "Шахеди". Тобто Росія шукає можливості чинити більший тиск на українські системи ППО", - зазначає Селезньов.
Додатковою проблемою для фіксації підготовки до ударів стало й те, як росіяни тепер запускають балістику.
"Постійно здійснюється переміщення цих пускових установок, тому відслідковувати їх складно", - пояснює експерт.
Дані Інституту вивчення війни про те, що Росія почала застосовувати ракети з недоторканого запасу, Селезньов трактує як ознаку поспіху в Кремлі. На думку експерта, ворог свідомо йде на ризик, підвищуючи ставки, аби бодай якимось чином наблизитися до бажаного результату. Втім, за його переконанням, навіть такий крок не дозволить Кремлю досягти поставленої мети.
Селезньов також не виключає, що Росія притримує сили для удару по енергетичній інфраструктурі України, чекаючи на погіршення погодних умов.
За його оцінкою, ворог накопичуватиме ракети саме для таких атак, адже значна частина енергооб'єктів вже отримала додатковий захист. Головним орієнтиром, який покаже подальший розвиток подій, експерт називає конкретний часовий проміжок.
"Загалом ключовий маркер для нас, маркер того, як будуть розвиватись події зокрема і з ракетно-дроновими атаками - це 20-ті числа вересня", - каже він.
Відповідаючи на запитання, чи можна вважати посилені обстріли Києва балістикою принципово новою тактикою Росії, експерт наголосив на прагматичному підході Кремля до вибору зброї.
"Ворог використовує ті ресурси, які, на його думку, є дієвими. РФ атакувала Київ величезною кількістю дронів - не вийшло, оскільки понад 90% цих дронів ми знищуємо на території інших областей. Тепер РФ почала використовувати балістичні ракети, оскільки з протибалістичними ракетами у нас є проблеми. Ворога недооцінювати не можна, він гнучкий, завжди шукає варіанти для того, щоб завдати нам більшої шкоди", - підсумував Селезньов.
Військовий експерт із систем РЕБ і зв'язку, колишній радник міністра оборони та новий радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що під час чергової нічної ракетної атаки російські війська завдали ударів балістичними ракетами по київських підприємствах, які працюють ще з радянських часів.
Водночас експерт припустив, що російська розвідка може керуватися кількома сценаріями при виборі цілей. Один із них полягає в тому, що ворог володіє інформацією про реальне призначення окремих об'єктів.
Бескрестнов зазначив, що якщо підприємство справді виконує критично важливі військові завдання, то таке виробництво, як правило, розміщується під землею. У такому разі завдавати ударів по наземній інфраструктурі не має сенсу, і російська сторона це усвідомлює.
Крім того, експерт зазначив, що частина таких ударів має не лише військову, а й психологічну мету. Вони спрямовані на створення тиску на мешканців столиці та дестабілізацію ситуації в місті, а не виключно на ураження конкретних виробничих об'єктів.
"Підприємство може взагалі нічого не робити, головне, що воно в Києві. Київ треба залякувати. Завод чудовий привід для цього", - пояснив він.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Зеленський заявив про одну з наймасованіших балістичних атак на Київ. Він підкреслив, що понад 40 ракет і 120 ударних дронів були спрямовані на столицю 19 липня. П'ять районів зазнали ушкоджень, є одна загибла людина та 16 поранених, до ліквідації залучено майже 600 рятувальників.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що торгове судно під прапором Гвінеї-Бісау потрапило під удар РФ біля берегів Одеси. За його словами, виявлено тіла 5 членів екіпажу, доля п'яти моряків поки що невідома, врятовано восьмеро членів екіпажу. Через загрозу повторної атаки рятувальники відступили в безпечну зону, на судні триває масштабна пожежа і двоє поранених госпіталізовані до лікарні в Одесі.
Голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що по Павлограду вперше було завдано удару керованою авіабомбою. Він додав, що є загиблі та поранені і внаслідок атаки пошкоджено багатоквартирний будинок. За наявними даними, двоє людей загинули і щонайменше 15 отримали поранення, серед постраждалих є 13-річна дівчинка та однорічна дитина.
Читайте також:
Владислав Селезньов - український військовий експерт, журналіст. Полковник Збройних сил України.
До окупації Криму країною-агресором Росією працював начальником кримського медіа-центру Міністерства оборони України. Коли Кримський півострів захопили російські окупанти, залишився вірним українській присязі і переїхав до Києва.
Після початку АТО на Донбасі в 2014 році був призначений керівником пресцентру оперативного штабу Антитерористичної операції на сході України.
У період з листопада 2014 по 2017 рік - начальник пресслужби Генерального штабу Збройних сил України.
Наприкінці 2017 року звільнився з ЗСУ у зв'язку із завершенням контракту.