У Міноборони кажуть, що потрібно вирішити завдання з удосконалення врахування вимог воєнного стану основ адміністративної та кримінальної відповідальності.
Разом із законопроектом про посилення процесів мобілізації український парламент найближчим часом має розглянути урядовий законопроект №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення.
Цей законопроєкт є доповненням до великої законодавчої ініціативи про мобілізацію, яку в Раді обговорюватимуть уже цього тижня.
"Документ має на меті розв'язати завдання з удосконалення врахування вимог воєнного стану основ адміністративної та кримінальної відповідальності", - пише в пояснювальній записці міністр оборони Рустем Умеров.
Збільшення штрафів до 204 тисяч грн за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Штрафи можна накладати протягом трьох років з дня вчинення або виявлення правопорушення;
Запровадження механізму, за яким ТЦК і СП не потрібно складати адміністративний протокол, у разі вчинення правопорушень в особливий період, а одразу виписувати постанову. Йдеться про випадки, коли людина без поважних причин або без повідомлення ТЦК про наявність таких не з'явилася до військкомату;
запровадження можливості затримувати військовозобов'язаного на строк від трьох годин до трьох діб за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
прирівнювання відмови від проходження медичного огляду у статті 336 Кримінального кодексу до ухилення від мобілізації (згідно з ККУ, за таке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років).
Однак 8 квітня на розгляді документа в правоохоронному комітеті українського парламенту переглянули всі його ключові норми, повідомляє портал "Фокус" із посиланням на нардепа від "Слуги народу" Максима Бужанського.
Наприклад:
за порушення правил військового обліку пропонується ввести штраф від 3,4 тисячі до 5,1 тисячі грн (а в разі повторного правопорушення або в особливий період - від 17 тисяч до 22,5 тисячі грн);
за порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час запровадити штрафи від 5,1 тисячі до 8,5 тисячі для громадян і 17 тисяч - 34 тисячі для посадових і юридичних осіб. У воєнний час для громадян від 17 тисяч до 22,5 тисяч грн, а для посадових і юридичних осіб - від 34 тисяч до 59,5 тисячі грн;
виключити норму про можливість адміністративного арешту на три доби за відсутності військово-облікових документів і скасувати покарання у вигляді в'язниці за відмову від проходження медогляду.
Мобілізація в Україні
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої в армію призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії віком від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони і безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 27 до 60 років.
Мобілізація в Україні - зміни до закону про мобілізацію
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготував кінцевий текст законопроєкту про мобілізацію до розгляду в парламенті в другому читанні. Про це повідомив голова комітету Олександр Завітневич.
Крім того, з проєкту закону про мобілізацію було виключено положення про демобілізацію. За даними ЗМІ, ініціатором цього виключення був головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
На думку командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, система територіальних центрів комплектування в Україні потребує вдосконалення, і зараз тривають роботи з її поліпшення.