Головне:
Супутникові кадри з Бєлгорода свідчать про точний і масштабний удар по об'єкту, пов'язаному з російським військово-промисловим комплексом.
Знімки, опубліковані аналітиками Telegram-каналу Exilenova+, показують серйозні руйнування, які не збігаються з офіційними заявами про «єдине влучання».
За оцінкою експертів, всі випущені ракети досягли району цілі з мінімальним відхиленням. Характер руйнувань і площа ураження вказують на множинні удари, що спростовує спроби занизити наслідки атаки.
Метою, як стверджується, стало підприємство «СКІФ-М» — виробник високоточного інструменту для обробки титану і композитів, критично важливих для військового авіабудування. До 70% його продукції використовувалося при випуску винищувачів МіГ і Су, включаючи сучасні модифікації.
Аналітики відзначають, що, незважаючи на війну, завод продовжував закуповувати дороге імпортне обладнання, в тому числі з Німеччини. Основний виробничий сектор отримав серйозні пошкодження, а відновлення, за оцінками, буде довгим і складним.
При цьому офіційного підтвердження удару по об'єкту, що стався ще у вересні минулого року, досі не надійшло.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» і фахівець з міжнародної енергетики та безпеки Михайло Гончар зазначив, що Бєлгородська область відчуває нестачу енергетичних потужностей через відсутність великих електростанцій. За його словами, подібні проблеми характерні і для Брянської області, тому перебої з електропостачанням у цих регіонах є очікуваними і вже фіксуються.
Раніше повідомлялося про те, що Росію трясло від вибухів: відразу кілька міст залишилися без світла. Ймовірно, під удар потрапила Бєлгородська ТЕЦ.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що в Пензі дрони атакували нафтобазу і ТЕЦ. У РФ горить "Пензанефтепродукт", над містом - чорний дим.
Як писав Главред, раніше дрони і ракети атакували російські міста Орел і Бєлгород. Ракетний удар був нанесений по ТЕС "ГП Енергот". Почалася сильна пожежа.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.