Поки Росія щосили готується до весняно-літнього наступу, в Україні досі не затверджено законопроєкт про мобілізацію, який дає змогу, зокрема, привести до армії нових людей, щоб допомогти підрозділам, що вже воюють, з обороною на фронті. За даними FT, таких громадян - близько 500 тисяч.
Законодавча ініціатива застрягла в Комітеті Ради не просто так, а через велике невдоволення серед громадян. На тлі суспільної напруженості, за твердженням іноземних ЗМІ, питання про мобілізацію стало для української влади справжнім викликом.
Розбираємося на Главреді, що вже попередньо затвердили щодо мобілізації, а які норми відхилили. Також читайте, що про це все думають самі військові, які перебувають на передовій два роки і більше.
Що можна вже проговорити чітко - це зниження вікового "порогу" для призовників. Згідно з указом Зеленського від 2 квітня 2024 року, в армію тепер можуть призивати осіб з 25 років, а не 27, як раніше.
Ця категорія громадян повинна буде за стандартною юридичною процедурою оновити свої дані у військкоматах.
За словами депутата Ярослава Железняка, президентом також було підписано документ про електронний кабінет військовозобов'язаних, норму, що полегшує проходження ВЛК для військових. Крім того, вказано виплати сім'ям полеглих воїнів у розмірі 15 млн гривень.
Кримінальна відповідальність та інші обмеження для громадян, які ухиляються від армії, були каменем спотикання в законопроеєкті про мобілізацію. Але 8 квітня Комітет з питань оборони пом'якшив форму - штрафи замість в'язниці.
За порушення правил військового обліку:
За порушення законодавства про оборону та мобілізацію:
Під час воєнного стану штрафи становитимуть:
Скасовано, з-поміж іншого, статус "обмежено придатний". Громадяни цієї категорії повинні будуть повторно пройти медкомісію протягом 9 місяців.
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої до армії призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії віком від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони і безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 27 до 60 років.
Водночас Мінкульт уже почав видавати деяким компаніям статус "критично важливих підприємств", який може забезпечити їхніх працівників "бронею" від армії. Не обійшлося і без скандалу. Наприклад, стало відомо, що під "бронею" опинився пересувний цирк.
Загалом, через недбалість у роботі багатьох залучених до мобілізаційного процесу органів влади довіра серед громадян до нього - цього процесу - падає.
Не залишаються поза увагою, приміром, скандали за участю працівників ТЦК.
Комітет ВР 27 березня відхилив пропозицію щодо виборчої відстрочки від армії як дискримінаційну. Раніше окремі депутати, а разом із ними схожу ідею висловлював і сам прем'єр Денис Шмигаль, намагалися пропихнути "бронь" для військовозобов'язаних, які отримують понад 30 тисяч гривень зарплати на критично важливих підприємствах.
Як із цього приводу висловився учасник профільного комітету, парламентарій від фракції "Слуга народу" Ігор Копитін, "фактичною суттю таких правок став би принцип "війна для бідних". А це неприпустимо".
Але питання про платну бронь все ще витає в повітрі, оскільки Рада може врахувати цю правку під час наступного розгляду проєкту в сесійній залі.
Темпи щодо розгляду проєкту про мобілізацію розкритиковані серед військових. Захисники на передовій, які воюють понад 2 роки, неодноразово наголошували, що їхнім людям необхідний відпочинок. І все це - на тлі невпинних штурмів окупантів і браку боєприпасів.
Як писав Financial Times, загалом до армії в Україні можна залучити до 3,7 млн осіб і до 500 тисяч - під час нової хвилі мобілізації. Водночас, за словами Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Збройним силам знадобиться наразі набагато менше нових військових.
Терміни щодо остаточного рішення щодо цього законопроєкту в Комітеті Ради не називають.
Матеріал підготувала: Яна Ставська