Ключові тези:
Українські підприємства не можуть вчасно підтвердити статус критично важливих: державні органи відмовляються приймати пакети документів, а кількість обов’язкових критеріїв перевищила 200. Процедура, яка раніше займала один-два робочі дні, тепер розтягується на місяці без будь-якої реакції чиновників. Про це розповів керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і партнери» Микита Муренко в інтерв’ю Главреду.
Юрист пояснив, чому механізм визначення критичності так легко змінюється вручну, незважаючи на те, що ним користуються тисячі компаній по всій країні.
«Справа в тому, що держава трохи переборщила з бронюванням та визначенням критично важливих підприємств. Є правила, які, на жаль, встановлені постановами, а не законом. Тому їх можна дуже швидко змінювати», - пояснив Муренко.
За словами юриста, підприємства регулярно стикаються з ситуацією, коли поданий пакет документів просто не реєструють, а на прохання уточнити статус відповідають переадресацією на електронну пошту з вимогою кваліфікованого підпису. Дзвінки та листи в такому випадку часто залишаються без будь-якої відповіді.
Юрист порівнює нинішню ситуацію з тим, як процедура працювала ще рік тому.
«Стало складніше - однозначно. Якщо згадати серпень-вересень 2025 року, пакет документів був меншим, а процедура проходила набагато чіткіше. Підприємство надсилало пакет документів, і того ж або наступного робочого дня його реєстрували, після чого починався передбачений законом термін розгляду», - зазначив Муренко.
Формально претендент на статус критично важливого підприємства має відповідати лише трьом базовим вимогам: відсутність податкової заборгованості, певний рівень середньої зарплати та один критерій на вибір компанії. Але профільні міністерства та місцева влада додали до цього переліку власні, значно жорсткіші умови.
Муренко наводить приклад одного з таких критеріїв Міністерства економіки, який фактично відсікає більшість українського бізнесу.
«Йдеться про сплату податків у розмірі 1,5 мільйона євро на рік. Давайте чесно скажемо: який відсоток українського бізнесу сплачує 1,5 мільйона євро податків на рік? Я розумію, що є великі компанії на кшталт АТБ, «Епіцентру» та інших, але вони не становлять значної частини бізнесу, який також потребує бронювання своїх співробітників», - сказав юрист.
Ілюстрацією проблеми стала компанія-клієнт, яка, за словами Муренка, є єдиною в Україні з повним технологічним циклом виробництва вогнегасників і постачає продукцію військовим частинам, ДСНС та поліції.
«Зараз ми допомагаємо їм оформити цей статус. Але протягом майже двох з половиною років, фактично за весь період дії механізму резервування та визначення критичності, підприємство не могло його отримати», - розповів Муренко.
За його словами, місцеві адміністрації додатково тиснуть на бізнес погрозами перевірок, натякаючи, що підприємством може зацікавитися СБУ через підозри у сприянні ухиленню від мобілізації.
Окрему проблему юрист вбачає в самій логіці перегляду вже ухвалених рішень. Якщо підприємство отримало право резервувати працівників на конкретний термін, наприклад, з січня 2026-го по січень 2027 року, воно розраховує, що це рішення діятиме до зазначеної дати.
Муренко пояснює, чому дострокове скасування таких рішень суперечить базовим юридичним принципам.
«У законодавстві існує принцип належного управління. Це означає, що підприємство, яке отримало відповідне рішення, має право розраховувати на те, що воно залишатиметься чинним до встановленої кінцевої дати. Натомість держава вирішує, що колишні правила її більше не влаштовують і тепер потрібно всіх повторно перевірити», - підкреслив юрист.
Муренко наголосив: за такою логікою можна скасувати право на керування транспортними засобами, бо держава переглянула правила й вирішила, що раніше видані посвідчення більше не діють.
«Людина зареєструвала ФОП, а потім держава каже: «Ми змінили правила реєстрації, тому ваш статус ФОП анульовано. Тепер підтвердьте, що ви є підприємцем». Так бути не повинно. Визнання підприємства критично важливим нічим принципово не відрізняється від інших державних послуг та рішень», - підсумував Муренко.
Дивіться відео - Інтерв’ю Микити Муренка Главреду про зміни в мобілізації:
Як писав Главред, в Україні оновили процедуру добровільного призову громадян на військову службу під час мобілізації. Ті, хто бажають приєднатися до Сил оборони, можуть оформляти вступ безпосередньо через обрану військову частину, без звернення до ТЦК та СП.
Нещодавно в Україні набула широкого розголосу електронна петиція з вимогою скасувати право на відстрочку від мобілізації та звільнення зі служби для чоловіків, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Народний депутат Єгор Чернєв, заступник голови профільного комітету та голова делегації ВР у Парламентській асамблеї НАТО, заявив, що на даний момент будь-які зміни, що стосуються категорій призовників, призупинені. Він додав, що це стосується обох напрямків: як потенційного обмеження вже чинних прав військовозобов’язаних, так і розширення переліку пільгових категорій або надання нових привілеїв.
Керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і партнери» Микита Муренко вважає, що в Україні восени можуть знову змінити правила мобілізації та бронювання, особливо якщо Росія оголосить додаткову мобілізацію або посилить наступ.
«Якщо Росія оголосить додаткову мобілізацію, відкриє нові напрямки або посилить наступ, зокрема на півночі чи півдні, я цілком очікую, що в Україні теж змінять правила», - зазначив Муренко.
Військовозобов'язаним українцям варто заздалегідь подбати про підтвердження своїх військово-облікових даних на випадок технічних проблем із додатком «Резерв+». Якщо під час перевірки документів додаток не працює, це може призвести до додаткових перевірок і навіть до доставки до ТЦК та СП, заявила адвокатка Катерина Аніщенко в коментарі ТСН.ua.
За словами юристки, найкраще мати при собі паперову копію виписки з «Резерв+». «Однозначно потрібно мати при собі паперову копію виписки з додатка «Резерв+». Таку копію важливо оновлювати хоча б раз на тиждень, а в ідеалі - сформувати в день перевірки документів», - пояснила вона.
Аніщенко зазначила, що підтвердити військовий облік можна також за допомогою паперового військового квитка, якщо дані в ньому актуальні. Водночас вона звернула увагу, що на практиці трапляються випадки, коли інформація у перевіряючих відрізняється від даних у додатку.
«Якщо додаток «Резерв+» у військовозобов’язаного не відкривається і якщо немає паперової копії, то поліцейський має право доправити такого чоловіка до ТЦК для з’ясування обставин. Такі випадки доставки до ТЦК не поодинокі», - підкреслила адвокат.
Інші новини:
Нікіта Муренко - керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери». Спеціалізується на правовому супроводі бізнесу, питаннях бронювання військовозобов’язаних працівників, мобілізаційного законодавства, трудових та адміністративних процедур. У коментарях для медіа пояснює зміни у правилах бронювання, статусу критично важливих підприємств, відстрочок від мобілізації та правових ризиків для роботодавців і працівників.