Важливе із заяв Гончара:
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI", експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар прокоментував ризики системного блекауту в Україні внаслідок масованих ударів країни-агресора РФ.
"Така ситуація є ймовірною. Єдиний раз, коли їм вдалося досягти системного блекауту, був 23 листопада 2022 року. Але це був короткостроковий період - фактично кілька годин. Надалі росіяни щоразу намагаються повторити цей сценарій. І, якщо не досягти повного успіху, то хоча б часткового", - наголосив він в інтерв'ю Главреду.
Експерт пояснив, що кожна серія ударів РФ зменшує запаси міцності та стійкості енергосистеми України, тому стратегія ворога спрямована на виснаження.
"Якщо у 2022-2023 роках масовані атаки складалися з кількох десятків дронів і ракет, то зараз ідеться вже про сотні. Ворог виходить із того, що кількома десятками бажаного ефекту не досягти, а кількома сотнями - шанси зростають. Тут логіка проста: поразка дає миттєвий ефект, а відновлення завжди забирає значно більше часу - у кращому разі години чи дні, але зазвичай це тижні, а іноді й місяці. Саме на це і робиться ставка", - зазначив він.
За словами співрозмовника, для України питання збереження функціональності енергосистеми - це насамперед питання ефективності протиповітряної оборони та ремонтно-відновлювальних робіт, які можна виконати в стислий період після уражень.
Він також вказав на те, що навряд чи варто очікувати реальної збройної допомоги з боку західних партнерів України.
"Союзниками їх назвати ніяк не можна, тому що союзник - це той, хто готовий надавати пряму військову підтримку. Агресор Росія таку підтримку від свого союзника, Північної Кореї, отримує. На жаль, у нас такого союзника немає. Тож сподіватися доводиться насамперед на себе: на наші сили ППО і на українських енергетиків, які роблять безпрецедентні речі, яких ніхто і ніколи до цього не робив, і завдяки чому ми залишаємося зі світлом і теплом, незважаючи на всі спроби ворога занурити країну в темряву і холод", - додав Гончар.
Голова Ліги енергетичного розвитку України та фахівець із питань енергетики Олександр Голіздра заявив, що нетривале похолодання терміном до двох днів не несе істотних ризиків для роботи енергосистеми.
Він підкреслив, що наразі передумов для тривалих або масових відключень електроенергії не спостерігається.
Раніше повідомлялося про те, що в Україні запроваджено екстрені відключення електроенергії. Аварійні відключення будуть скасовані після стабілізації роботи енергосистеми.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що в Києві діяли екстрені відключення. Аварійні відключення розраховані до моменту стабілізації роботи енергосистеми.
Як писав раніше Главред, після атаки енергетики України почалися екстрені відключення світла. Під час екстрених відключень графіки не діють.
Читайте також:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.