Війна з РФ затягнеться: експерт озвучив наслідки конфлікту на Близькому Сході

Протистояння Ізраїлю та Ірану впливає на ресурси, які можуть задіяти РФ та Україна у війні / Колаж: Главред, фото: Міноборони РФ, скріншот з відео

Україна може відчути невтішні наслідки, якщо загострення між Іраном та Ізраїлем триватиме.

Що сказав Гончар:

Загострення між Іраном та Ізраїлем напряму впливає на ситуацію в Україні. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.

За його словами, для України дуже важливо, щоб Іран, як і вся вісь зла, був знищений, адже він є союзником країни-агресорки Росії і допомагав їй багато у чому, зокрема шахедами.

НАТО VS Вісь зла / Інфографіка: Главред

Однак це лише одна сторона медалі. Адже водночас події на Близькому Сході відволікають увагу Східної Європи від агресії Росії проти України, причому не лише у політико-дипломатичному плані, а й у матеріальному.

"Бойові дії Близькому Сході виснажують арсенали певних засобів поразки, які потрібні нам. Я вже наводив приклад підривників для засобів ППО, які замість того, щоб прийти до нас, потрапили до Близького Сходу, тому що були перенаправлені Сполученими Штатами. Тому й у матеріальному плані загострення між Іраном та Ізраїлем відволікає увагу від нас і забирає частину тієї допомоги, яка могла б чи мала бути спрямована нам", - пояснив Гончар.

Окрім цього загострення між Іраном та Ізраїлем призводить до підвищення цін на нафту у найбільшому нафтовому хабі планети - Перській затоці. Це грає на руку Росії, адже її бюджет напряму залежить від цін на нафту: чим вони вищі, тим більше пролонговується здатність країни-агресорки воювати проти України.

Водночас пропагандисти розганяють інформацію, нібито нафта може піднятися у ціні до більш як 100 доларів, чи навіть 350. Хоча насправді зараз на ринку ситуація не така критична і працює механізм стримуючої дипломатії.

"Гадаю, тут спрацьовує Китай, якому високі ціни на нафту не потрібні. Росії потрібні, а Китаю – ні. А Китай таки є головним партнером Ірану, як, до речі, і Саудівської Аравії та багатьох країн Перської затоки", - додав він.

Війна Ізраїлю проти Ірану - останні новини

Нещодавно стало відомо, що високопоставлені представники США готуються до можливого завдання удару по Ірану найближчими днями, що є ознакою того, що Вашингтон готує інфраструктуру для прямого вступу в конфлікт із Тегераном.

Напередодні Ізраїль здійснив чергову повітряну атаку по території Ірану. Внаслідок неї було знищено штаб-квартиру внутрішньої безпеки Ірану - головну репресивну зброю іранського диктатора.

Нагадаємо, Главред писав, що 1раніше Іран здійснив чергову ракетну атаку на Ізраїль, вибухи лунали в багатьох районах країни. Під ударом був Тель-Авів і місто Хайфа, де розташований нафтопереробний завод, великий порт і військово-морська база.

Більше новин:

Хто такий Михайло Гончар

Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.

З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.

Новини заразКонтакти