Ключові тези:
Зростання кількості нападів на українців у Польщі може бути пов’язане з багаторічним посиленням антиукраїнської риторики у внутрішній польській політиці. У результаті тема, яку раніше переважно використовували ультраправі сили, поступово увійшла до політичного мейнстріму.
Таку думку в інтерв’ю «Главред» висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
За його словами, існує серйозна диспропорція в тому, яке місце українсько-польські відносини займають у суспільній дискусії двох країн.
«Насправді ж українсько-польські відносини не входять навіть до топ-10 головних тем у нашому суспільстві. Натомість у Польщі відносини з Україною стабільно входять до топ-3 головних тем. Саме тому польське суспільство перегріте набагато сильніше, ніж наше», - заявив Кулик.
Експерт вважає, що спочатку українську тему особливо активно експлуатували представники польських ультраправих сил, використовуючи її у протистоянні з ліберальними політиками.
Однак згодом, стверджує Кулик, така риторика почала використовуватися значно ширше.
«Спочатку антиукраїнську карту активно розігрували польські ультраправі сили в боротьбі з лібералами. Згодом ця тема стала частиною політичного мейнстріму», - зазначив він.
На думку експерта, проблема полягає в тому, що політична риторика здатна виходити за межі публічних дискусій і позначатися на ситуації на вулицях.
Кулик використав формулювання про початок у Польщі «антиукраїнських погромів». При цьому це є оцінкою самого експерта, а не встановленою в наведеному матеріалі юридичною кваліфікацією окремих нападів.
Аналітик вважає, що польські партії опинилися в ситуації, коли відмова від жорсткої риторики щодо України може сприйматися як електорально невигідний крок.
«Не використовувати антиукраїнську риторику в Польщі - означає втрачати голоси, особливо консервативної частини поляків», - вважає Кулик.
За його словами, саме тому навіть деякі політики, які раніше займали більш стриману або проукраїнську позицію, змушені враховувати зміну суспільних настроїв.
Кулик вважає, що виправити ситуацію виключно за допомогою заяв політиків буде вкрай складно. На його думку, необхідний тривалий діалог за участю керівництва двох держав, істориків, інтелектуалів та представників громадянського суспільства.
Як приклад він нагадав про період президентства Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського, коли Київ і Варшава вживали спільних заходів для історичного примирення.
Кулик зазначив, що тоді проводилася складна робота з історичними травмами двох народів, включаючи дослідження та ексгумації жертв конфліктів.
На його думку, важливу роль відігравала й робота істориків, які намагалися відокремити встановлені факти від національних політичних інтерпретацій.
Кулик вважає, що Україні необхідно шукати в польському суспільстві політиків і громадських діячів, які виступають за раціональний діалог між двома державами.
За його словами, подальше загострення відносин між Києвом і Варшавою грає насамперед на руку Росії, оскільки послаблює співпрацю держав Східної Європи та їхню здатність спільно протидіяти російським загрозам.
Особливу небезпеку експерт вбачає в ситуації, коли жорстка політична риторика починає впливати на поведінку окремих людей.
«Проблема полягає в тому, що використання антиукраїнських наративів переходить від контрольованої ескалації до неконтрольованих вуличних погромів», - підсумував Кулик.
Нагадаємо, раніше директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик зробив важливу заяву щодо антиукраїнської риторики в Польщі. Він наголосив, що пік загострення відносин суттєво вплине на подальший розвиток дискусії навколо міграції та безпеки, посилюючи тиск на двосторонні контакти. Наразі ситуація залишається під контролем.
Зазначимо, що віце-прем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш під час інтерв’ю заявив про необхідність перегляду історичної політики щодо ОУН та УПА. За його словами, умови вступу України до ЄС допоможуть знизити напругу в діалозі між Києвом і Варшавою та створити основу для подальших переговорів.
Як раніше повідомляв «Главред», Ігор Таро висловив позицію щодо статусу тимчасового захисту та підтримки українських біженців. Таро звернув увагу на складні нововведення для біженців і закликав профільні відомства координувати практичні кроки для мінімізації соціальної напруженості.
Віталій Кулик (22 вересня 1976 р., Київ) - український політичний експерт, колишній головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО. З 1998 року й до сьогодні - директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Читайте також: