Головне:
Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте про виділення країнами-членами Альянсу 0,25 % свого ВВП на військову допомогу Україні. Ініціатива не буде реалізована через відсутність одностайної підтримки союзників. Про це пише видання The Telegraph з посиланням на джерела в НАТО.
Рютте сподівався затвердити цей план на майбутньому саміті Альянсу в Анкарі.
«Я не думаю, що цей варіант буде запропоновано», — сказав генсек Альянсу журналістам, не називаючи при цьому противників ініціативи.
За даними журналістів, щонайменше сім країн НАТО, які вже витрачають на Україну понад 0,25% свого ВВП, висловили підтримку цій ідеї. Серед них Нідерланди, Польща, а також країни Балтії та Скандинавії. Однак рішення в Альянсі ухвалюються на основі консенсусу, а Лондон, Париж, Мадрид, Рим та Оттава виступили проти.
За словами джерела в Альянсі, ці країни «не в захваті від цієї ідеї».
«Ця новина стане подвійним ударом по авторитету Великої Британії як одного з найвірніших союзників України», — зазначають журналісти.
Цього тижня уряд зазнав різкої критики після пом'якшення санкцій щодо експорту російської нафти та газу. Міністри схвалили рішення про надання тимчасових винятків із правил закупівлі авіаційного палива та дизельного палива, отриманого з російської нафти, у третіх країнах у зв'язку із ситуацією на Близькому Сході.
Військовий внесок Великої Британії є третім за величиною в НАТО, проте він становить близько 0,1% ВВП країни.
Основне невдоволення партнерів спрямовано на Францію, Італію, Іспанію та Канаду, чиї внески суттєво відстають від можливостей їхніх економік.
Згідно з загальнодоступними даними, зібраними Кільським інститутом, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають підтримку на рівні 0,25% ВВП або більше.
Рютте стверджує, що допомога Україні «розподілена нерівномірно в межах НАТО» і що багато хто «витрачає недостатньо, коли йдеться про підтримку України».
Глава НАТО давно наголошує, що Європа має взяти на себе більше відповідальності за підтримку України, а не покладатися на допомогу США.
«Я б дуже хотів, щоб більше країн, які так добре відгукуються про Україну, також підкріплювали свої слова реальними грошима», — сказав журналістам прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Як писав Главред, двопартійна група сенаторів виступила проти затримок з боку Міністерства оборони США у відправці $600 млн допомоги Україні та іншим союзникам у Східній Європі. Як пише Associated Press, 22 травня вони надіслали листа міністру оборони Піту Хегсету із закликом виділити ці кошти.
Держдепартамент США ухвалив рішення схвалити можливий продаж Україні обладнання для зенітно-ракетного комплексу HAWK. Орієнтовна вартість пакету становить 108,1 млн доларів.
Голова комітету з закордонних справ Палати представників США Брайан Маст вважає, що Конгрес США навряд чи схвалить новий великий пакет фінансової допомоги Україні. За словами конгресмена-республіканця, війна Росії проти України відбувається «у дворі Європи», тому саме європейські держави повинні взяти на себе більшу відповідальність за підтримку Києва.
Раніше Велика Британія оголосила про найбільшу в історії передачу безпілотників Україні — 120 тисяч дронів різних типів, поставки яких уже почалися. Про це повідомив міністр оборони Джон Гілі, підкресливши, що Лондон не скорочуватиме підтримку Києва попри зміну глобального інформаційного фокусу.
Нагадаємо, що Бельгія та Іспанія у 2026 році нададуть Україні по 1 млрд євро оборонної допомоги. Окрім фінансової підтримки, Україна також отримає додаткові винищувачі F-16 та запчастини до них.
Система протиповітряної оборони України може опинитися під тиском через можливий дефіцит ракет-перехоплювачів, повідомляє Financial Times. Якщо Росія збереже поточну інтенсивність атак або посилить їх, запаси засобів перехоплення витрачатимуться значно швидше.
Ситуацію також ускладнюють перебої з поставками зі США: закуплені у виробників ракети надходять із затримками і не завжди в повному обсязі, що посилює навантаження на існуючі ресурси.
Інші новини:
The Daily Telegraph, відома в Інтернеті та в інших місцях як The Telegraph, є британською щоденною консервативною широкоформатною газетою, що видається в Лондоні Telegraph Media Group і поширюється у Великобританії та за кордоном.
У листопаді 2004 року The Telegraph відсвяткувала десяту річницю свого веб-сайту Electronic Telegraph , який тепер перейменовано на www.telegraph.co.uk. Електронний телеграф був запущений у 1995 році. 8 травня 2006 року відбувся перший етап значного редизайну веб-сайту з розширенням макета сторінок і більшою популярністю аудіо-, відео- та журналістських блогів, пише Вікіпедія.