Заступництво Китаю і загроза повалення режиму в результаті захоплення Мінська досі стримують білоруського диктатора Олександра Лукашенка від участі у війні. Таку думку висловив доктор політичних наук, політичний експерт Максим Розумний в інтерв'ю Главреду.
"Лукашенко здогадувався, але не міг напевно знати, яким буде російське вторгнення в Україну. З одного боку, свідчать про те, що за два тижні до нападу у російських військових відібрали телефони, і вони вже знали, що вони підуть у наступ, знали про це і білоруські прикордонники. Тобто у Лукашенка були всі підстави здогадуватися, але він не був посвячений в деталі, не був залучений в процес. З території Білорусі відбувалося вторгнення, але він не був співучасником. Це врятувало його на першому етапі. Крім того, Путін був упевнений, що впорається сам – навіщо йому було ділити лаври переможця з Лукашенком і бути йому зобов'язаним. Тому на першому етапі ця сукупність обставин залишила Білорусь співучасником Росії, але на допоміжних функціях, а не в якості основної дійової особи", − сказав він.
Максим Розумний - український політолог, філософ, поет. Доктор політичних наук (2007 р.), кандидат філософських наук (1996 р.), голова наукового товариства "Гуманітарна Колегія" (з 1997 р.), член Науково-експертної колегії при Кабінеті міністрів України (з 2008 р.), пише Вікіпедія.
Розумний вважає, що в разі прямого зіткнення ЗСУ та білоруської армії, вірні Лукашенку війська довго не протримаються.
"Можливо, на Лукашенка і чинився тиск з Кремля щодо прямої участі в агресії, але я не виключаю, що цей тиск не був надто ультимативним. Всі розуміли, що участь білоруської армії у війні не є вирішальним фактором. Водночас усі розуміли ризики. Адже якби білоруські війська опинилися на території України, і проти них почала б діяти українська армія, то ЗСУ легко могли б дійти і до Мінська. Так, по можливості ЗСУ дійти до Москви є певні застереження, а ось до Мінська – легко. Тим більше, у нас були і залишаються добровольчі формування білорусів. Повалення режиму Лукашенка проглядалося в цій ситуації як можлива перспектива. Напевно, Лукашенко саме цим лякав Путіна. Так що навіть якщо і чинився тиск, то у Лукашенка були залізні аргументи. Крім того, Лукашенко завжди розігрував карту заступництва Китаю – мовляв, у разі чого у нього є запасний суверен, який не дасть його образити. На сьогоднішній день ці два фактори – заступництво Китаю і загроза повалення режиму в результаті захоплення Мінська – досі стримують Лукашенка від участі у війні, а також залишаються дієвими для протидії московському тиску. Тому я думаю, що найближчим часом навряд чи Білорусь вступить у війну", − сказав він.
Директор РФ Володимир Путін 25 березня зробив заяву, згідно з якою агресор Москва зібралася розмістити на території Республіки Білорусь тактична ядерна зброя. Озброєння в РБ з'являться, мовляв, у відповідь на прохання Лукашенка. Ядерні заряди Росії в Білорусі перебуватимуть під контролем Москви.
У КНР виступили проти передачі ядерної зброї від одних держав іншим. У Пекіні заявили, що дотримуються позиції, згідно з якою конфлікти потрібно вирішувати дипломатичним шляхом. Не можна допустити ризиків розв'язання ядерної війни.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов вважає, що Китай, ймовірно, не допустить розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. За словами чиновника, риторика Путіна - шантаж західного світу. Москва намагається організувати переговори щодо завершення війни проти України в рамках своїх умов.
Інші новини по темі: