Важливо:
Далекобійні удари Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі не обмежуються локальними пожежами на нафтопереробних заводах.
За даними Міноборони України, країна-агресор РФ не тільки втрачає частину потужностей з переробки нафти, а й стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку, а також змушена посилювати захист основних маршрутів експорту енергоресурсів.
Наприкінці жовтня та в листопаді 2026 року Україна активізувала дальнобійні удари по об’єктах російської нафтової галузі. Під атаки потрапили великі НПЗ, нафтосховища, насосні станції та експортні термінали. Це свідчить про системний характер кампанії, спрямованої не на окремі об’єкти, а на різні ланки виробництва та постачання нафтопродуктів.
Так, лише за один тиждень українські удари порушили роботу дев’яти з 35 найбільших російських НПЗ. Фактичні обсяги переробки нафти могли скоротитися приблизно на 30% - до 200 тисяч тонн на добу.
Такі втрати мають істотне значення для російської економіки, яка значною мірою залежить від експорту енергоресурсів. При цьому нафтопродукти необхідні не тільки для забезпечення цивільних споживачів, а й для потреб військової логістики.
Наслідки атак уже відчуваються на внутрішньому ринку Росії. Зокрема, 9 листопада з’явилася інформація про відновлення обмежень на продаж пального на заправках «Роснефти». У деяких регіонах водіям дозволяли купувати не більше 30 літрів бензину в містах і 50 літрів на автомобільних трасах. Також вводилися обмеження на продаж палива в каністри.
Про перебої з постачанням повідомляли в Карелії, Бурятії, Забайкальському та Красноярському краях, Новосибірській, Архангельській та Пензенській областях.
При цьому колишні обмеження почали скасовувати лише наприкінці жовтня. Таким чином, паливний ринок Росії не встиг повністю відновитися після попередніх проблем, як нова хвиля українських атак знову ускладнила ситуацію.
Власний видобуток нафти не означає, що країна автоматично має достатні запаси бензину та дизельного палива. Для їхнього виробництва необхідна безперебійна робота НПЗ, спеціалізованого обладнання, сховищ та транспортної інфраструктури. Важливу роль також відіграють стабільні маршрути поставок готової продукції.
За оцінками Financial Times, через пошкодження та зупинку заводів поза ладом могли перебувати від 20% до 35% російських потужностей з переробки нафти. Видання також повідомляло, що Росія почала закуповувати бензин морським шляхом, зокрема в Туреччині, Марокко та Єгипті.
Таким чином, один із найбільших світових виробників нафти опинився в ситуації, коли йому доводиться шукати за кордоном готове паливо для задоволення власних потреб.
При цьому важливе значення має не лише кількість уражених нафтопереробних заводів, а й характер пошкоджень. Особливо серйозними можуть бути удари по ключових технологічних установках, від яких залежить виробництво готових нафтопродуктів.
НПЗ - це складний промисловий комплекс, у якому первинна переробка нафти є лише початковим етапом. Для отримання товарного бензину, дизельного та авіаційного палива необхідно використовувати установки вторинної переробки. До них належать установки каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу, риформінгу та гідроочищення.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), незначні пошкодження установок первинної переробки можна усунути протягом одного-двох тижнів. Водночас відновлення складного обладнання вторинної переробки вимагає значно більше часу - у середньому від шести до восьми місяців.
Отже, навіть після ліквідації пожежі та відновлення роботи окремих частин підприємства пошкоджений НПЗ може ще довго не працювати на повну потужність.
Ситуація на російському ринку нафтопродуктів стає дедалі напруженішою на тлі триваючих ударів українських Сил оборони по нафтопереробній інфраструктурі. Збитки від атак поступово накопичуються, а їхні наслідки стають дедалі помітнішими.
Експерт у галузі міжнародної енергетики Михайло Гончар у коментарі виданню «Главред» зазначив, що нинішні труднощі із забезпеченням російського ринку паливом стали результатом послідовного впливу на нафтопереробну галузь з початку 2026 року. За його оцінкою, інтенсивність цих дій продовжує зростати.
Поки що уникнути масштабного дефіциту дозволяють сформовані раніше резерви великих нафтових компаній. Завдяки запасам вони зберігають можливість здійснювати оптові поставки, незважаючи на пошкодження окремих переробних підприємств.
Разом з тим експерт попереджає, що нові удари можуть ще більше ускладнити постачання до російських регіонів. Особливу вразливість може виявити південь країни, де одним із важливих джерел нафтопродуктів залишається Волгоградський нафтопереробний завод.
Раніше «Главред» повідомляв, що Сили оборони продовжують завдавати ударів по нафтопереробних підприємствах країни-агресора. У ніч на 3 листопада дрони атакували Ярославський НПЗ, де спалахнула масштабна пожежа. У вересні цей завод уже зупинявся після удару.
Нагадаємо, що під ударами опинилася вся п’ятірка найпотужніших НПЗ Росії. Генштаб ЗСУ назвав постраждалі заводи, серед яких і Саратовський. Після атаки цей завод зупинив роботу.
Як повідомлялося, дрони атакували Омськ, розташований за 2500 км від українського кордону. Вибухи в місті не вщухали кілька годин, а моніторингові канали повідомляли про пожежу на Омському НПЗ. В аеропорту Омська тимчасово обмежили рейси.
Читайте також: