Що написано в матеріалі Financial Times:
Рішення Європейського Союзу надати Україні кредит на 90 мільярдів євро, яке в Берліні назвали "недвозначним сигналом Москві", продемонструвало розбіжності всередині ЄС і зростання опору подальшій підтримці Києва.
Газета Financial Times пише, що рішення Євросоюзу надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро стало "недвозначним сигналом Москві". Так його охарактеризував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Йдеться про кредит, який планують залучити через спільні запозичення ЄС. Ця позика має забезпечити Україні фінансову стабільність на найближчі два роки і дасть змогу розблокувати новий пакет допомоги від Міжнародного валютного фонду. Кошти підуть на підтримку обороноздатності України, закупівлю озброєння за кордоном і, що найважливіше, дасть змогу розширити власне внутрішнє виробництво зброї.
Це рішення демонструє готовність Європи й надалі підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії. Відсутність домовленості про фінансування стала б серйозним свідченням слабкості ЄС у момент, коли від нього очікують рішучості.
Однак сам процес ухвалення рішення виглядав далеким від "недвозначності". Після понад 16 годин переговорів і тижнів дискусій щодо форми підтримки європейські лідери відмовилися від плану використати заморожені активи російського центрального банку для залучення так званого "репараційного кредиту". Цю схему визнали надто суперечливою та складною. Проти неї виступила Бельгія, де зосереджена більшість активів, через юридичні ризики в разі можливих дій з боку Москви щодо повернення коштів.
Цю схему також було зірвано через мляву підтримку з боку Італії та Франції та небажання менших країн бачити, як Бельгія зазнає тиску з боку Німеччини, яка була головним прихильником цієї схеми. Такий результат став ударом для Мерца, який активно просував ідею "репараційного кредиту" і раніше виступав проти спільних запозичень ЄС. Однак йому довелося погодитися саме на цей варіант.
Це також стало прикрим рішенням і для президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка місяцями докладала зусиль, щоб реалізувати механізм використання заморожених активів, стверджуючи, що альтернативи немає. Однак альтернатива з'явилася в останній момент.
Мерц і фон дер Ляєн стверджуватимуть, що нова схема позик зберігає контроль ЄС над російськими активами. Тепер вони заморожені на постійній основі, а не продовжуються кожні шість місяців. При цьому повернення кредиту Україною має відбутися тільки після виплати Росією їй репарацій.
Водночас саме ці заморожені активи давали ЄС реальний важіль впливу на Москву в момент, коли переговори про закінчення війни в Україні вступили в критичну фазу. Коли настав час їх практичного використання, Євросоюз відступив.
Європейські лідери змогли домовитися про нові спільні запозичення для допомоги Україні тільки після того, як Угорщина, Словаччина і Чехія отримали винятки, що засвідчило про зростання скептично налаштованих груп країн до допомоги Києву. Це може підбадьорити Москву, навіть попри те, що європейська солідарність з Україною в інших сферах залишається значною.
Спільний борг планують залучати за рахунок бюджетного резерву ЄС, що фактично продовжує попередні схеми спільного фінансування допомоги Україні. Новаторство підходу в тому, що до запозичень долучається не весь Євросоюз, а група держав, готових діяти разом.
19 грудня стало відомо, що Європейський Союз ухвалив рішення про фінансування України на 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що найпізніше Україна отримає гроші в другій половині січня.
Як писав Главред, 18 грудня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що всі країни погодилися на використання заморожених російських активів для підтримки України. Він зазначив, що зараз ще опрацьовуються технічні аспекти цього питання.
За даними Politico, головне гальмо допомоги Україні - не Бельгія, а адміністрація президента США Дональда Трампа.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про готовність до інтенсивних переговорів, спрямованих на пошук рішення щодо фінансової підтримки України. Йдеться про намір узгодити виділення близько 90 мільярдів євро на потреби України протягом наступних двох років. Про це вона повідомила напередодні засідання Європейської ради в Брюсселі.
Інші новини:
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну західні країни заморозили активи Центрального банку Росії на суму близько 300 мільярдів доларів. Частина прибутку від цих коштів уже спрямовується на допомогу Україні.
Наприкінці липня ЄС передав Україні перший транш із доходів активів РФ. Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ці гроші призначені для підтримки оборони і відновлення України.
Наприкінці жовтня стало відомо, що Велика Британія виділить Україні майже 3 мільярди доларів, використовуючи заморожені російські активи. Кредит від Британії призначений для бюджетної підтримки військових витрат України. Він спрямований на те, щоб країна інвестувала гроші в ключове обладнання для підтримки своїх зусиль у війні, розв'язаній Росією. Йдеться про протиповітряну оборону, артилерію та "ширшу підтримку обладнання".