Коротко:
Найбільші державні банки Росії – «Сбер» і «ВТБ» – демонструють погіршення якості кредитних портфелів через зростання проблемної заборгованості та збільшення резервів. Особливо помітним стало погіршення ситуації в іпотечному портфелі. Про це свідчать дані Служби зовнішньої розвідки України.
Частка проблемних кредитів третьої стадії в портфелі «Сберу» за квартал зросла з 4,8% до 5,5% - при обсязі портфеля 658,7 млрд доларів це приблизно 36,3 млрд доларів проблемних кредитів, свідчить звітність за перше півріччя 2026 року.
Резерви під можливі втрати банк збільшив на 8,6%. Дефолтні кредити в проектному фінансуванні збільшилися на 27,9%, у корпоративному сегменті - на 22,6%, а прострочена заборгованість - на 23,7%. Найгірша динаміка спостерігається в іпотеці: там обсяг прострочення зріс майже на 50%.
Зміну характеру роботи кредитного комітету визнав і голова правління Герман Греф. За його словами, структура тепер більше зайнята переоформленням наявних боргів, ніж видачею нових позик. Заступник голови правління Тарас Скворцов одночасно знизив прогноз зростання ВВП Росії на 2026 рік до 0–0,5% і попередив про можливе підвищення податків у 2027 році.
Окремий осередок напруги - електронна комерція. У банку фіксують зростання ризиків серед компаній цього сегмента, насамперед навколо маркетплейсу Wildberries, клієнти якого масово звертаються за реструктуризацією.
Другий за розміром державний банк Росії, який утримує близько 8 трлн рублів депозитів населення, оголосив про звільнення 10% працівників головного офісу. Прибуток за перше півріччя зменшився на 20%, а в другому кварталі - на 34%. Резерви під проблемні кредити за квартал зросли майже на третину, до 66,5 млрд рублів.
Рентабельність капіталу впала з 20,5% до 13%, а достатність капіталу знизилася до 10,7% - при мінімальній вимозі центробанку на рівні 10%.
Труднощі накопичувалися ще з минулого року: за підсумками 2025 року частка проблемних кредитів у портфелі ВТБ зросла майже в півтора рази, до 14,2%. Це приблизно на третину вище середнього показника банківської системи Росії.
Оцінки втрат можуть виявитися заниженими, оскільки значну частину позик банк видавав підприємствам, пов’язаним із військовим виробництвом. Ринок реагує вже зараз: акції ВТБ опустилися до історичних мінімумів на московській біржі, зокрема через паніку інвесторів щодо стратегічного партнерства банку з Wildberries.
Спільним для обох установ є дорогі кредити, слабке економічне зростання та санкції, які погіршують якість банківських активів. Нарощування резервів, реструктуризація боргів і скорочення витрат несуть ризик нових дефолтів і подальших звільнень у фінансовому секторі.
Як писав Главред, у ніч на 5 серпня безпілотники завдали удару по Тульській області в Росії. Під ударом опинився склад компанії Wildberries у місті Алексин.
У ніч на 4 липня дрони атакували Росію. Вибухи зафіксовано в Ленінградській та Самарській областях, а також у Підмосков’ї. У Ленінградській області було атаковано склад Wildberries у Красному Борі.
У ніч на 31 липня та вранці в п’ятницю в країні-агресорі РФ пролунали вибухи. Було атаковано логістичний склад Wildberries та нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді. Одночасно дрони завдали удару по логістичному центру компанії в Зеленодольську, а в Нижньокамську після серії вибухів зафіксовано сильне горіння на НПЗ.
30 липня безпілотники атакували великий логістичний центр Wildberries у Пензенській області, на об’єкті спалахнула масштабна пожежа. Також під удар потрапив склад WB в Удмуртській Республіці.
У ніч на 31 липня та вранці в п’ятницю в країні-агресорі РФ пролунали вибухи. Було атаковано логістичний склад Wildberries та нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді. Одночасно дрони завдали удару по логістичному центру компанії в Зеленодольську, а в Нижньокамську після серії вибухів зафіксовано сильне горіння на НПЗ.
30 липня безпілотники атакували великий логістичний центр Wildberries у Пензенській області, на об’єкті спалахнула масштабна пожежа. Також під удар потрапив склад WB в Удмуртській Республіці.
Інші новини:
Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) - державний орган, що здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах.
Створена 14 жовтня 2004 року (виведена зі складу Служби безпеки України, де раніше існувала як Головне управління розвідки СБУ).
Підпорядковується Президенту України та підконтрольна Верховній Раді й Комітету з питань розвідки.
Голова СЗРУ - Рустем Умеров (призначений 3 серпня 2026 року).
Девіз: «Omnia vincit veritas» (з лат. - «Істина перемагає все»).
Головні завдання та напрями роботи:
СЗРУ (Служба зовнішньої розвідки) відповідає за зовнішню (цивільну, політичну та економічну) розвідку за межами країни.
ГУР МО (Головне управління розвідки Міністерства оборони України) спеціалізується на військовій розвідці, спецопераціях на фронті та в тилу противника.
СБУ (Служба безпеки України) - орган контррозвідки, антитерору та внутрішньої безпеки в межах країни.