Про що сказав Девід Саттер:
Після повідомлень OSINT-аналітиків про знесення однієї з резиденцій диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна на Валдаї дедалі більше уваги привертають можливі причини такого кроку. Ця історія може свідчити про посилення страхів у найближчому оточенні російського диктатора та зміну настроїв у Кремлі. Про це повідомив журналіст, історик, колишній кореспондент у Москві Девід Саттер в коментарі 24 Каналу.
За його словами, подібні рішення не варто розглядати окремо від загальної ситуації, що склалася в Росії після початку повномасштабної війни. Він переконаний, що початкові розрахунки Кремля провалилися, а це поступово позначається на стійкості всієї владної системи.
«Це, а також його реакції на удар можливий по параду 9 травня свідчать про те, що зараз атмосфера в Кремлі змінюється, впевненість зникає», - наголосив Девід Саттер.
Окремо Саттер звернув увагу на можливі настрої серед представників російської еліти. На його думку, спостерігаючи за дедалі жорсткішими заходами безпеки навколо Путіна, чиновники та наближені до влади особи також можуть замислюватися над власним майбутнім.
Водночас журналіст вважає, що поки зарано оцінювати, наскільки такі процеси впливають на функціонування російського державного апарату. Однак, за його словами, кожна успішна дія України посилює внутрішню напругу в Москві та Санкт-Петербурзі, що поступово підточує впевненість російської влади.
Нагадаємо, 26 червня OSINT-аналітики спільноти «КіберБорошно» повідомили про знесення будівлі на території комплексу відпочинку «Ужин» на Валдаї, який пов'язують із резиденцією Володимира Путіна. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Вони припустили, що демонтаж міг бути пов'язаний із бажанням уникнути репутаційних втрат у разі можливого ураження об'єкта українськими безпілотниками.
Незадовго до цього російські медіа також повідомляли про масштабне перекриття траси М-11 поблизу району, де розташований комплекс.
Експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар зазначив, що через масштабність території Росії створити суцільну систему захисту всіх стратегічних об’єктів практично неможливо. Саме це призводить до появи численних вразливих ділянок в обороні, якими користуються українські сили.
Водночас він застеріг від надто спрощеного погляду на перебіг війни, підкресливши, що не існує окремого виду озброєння чи універсального рішення, здатного швидко змінити ситуацію на користь України.
На думку Гончара, ключовим є системний і комплексний тиск на всі елементи російської воєнної машини. Окрім уже наявних проблем із технікою та нестачею особового складу, дедалі серйознішими стають виклики в енергетичному секторі, які поступово зменшують фінансові можливості Росії для ведення війни.
"Війна – це гроші. Саме гроші дають можливість виробляти техніку, боєприпаси, паливо для фронту, зокрема, для ведення наступальних дій. Немає грошей – немає війни", - підсумував він.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, на оборонній виставці Eurosatory 2026 публічно показали нову українську крилату ракету «Барс RS». Нова крилата ракета могла використовуватися в ударах по Москві. За інформацією ЗМІ, ракета «Барс» може вражати цілі на відстані до 1000 км, маса бойової частини версії «Барс RS» становить близько 22 кг і максимальна злітна маса - 135 кг при обсязі палива 95 літрів.
Аналітики Defence Express висунули версії щодо типу ракет, які могли бути застосовані для удару по заводу у Воронежі. У матеріалі зазначали варіанти ERAM, британо-французькі Storm Shadow та згадували AGM-188A як потенційного кандидата за своїми характеристиками.
Сили безпілотних систем України повідомили про удари по головній електропідстанції Севастополя. Було сім ударів по об’єкту, що розподіляє електроенергію Балаклавської ТЕС. За повідомленням, місто залишилося без світла, по підстанції ПС 330/220/110/35 кВ зафіксовано три влучання, а за ніч дрони уразили 48 оперативних і планових цілей.
Читайте також:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.