Ключові тези:
Російський повітряний простір стає небезпечним для цивільної авіації через удари України у відповідь на російську агресію. Київ попереджає авіакомпанії та страховиків, а повернення безпеки в небі пов'язує з реальним рухом до миру. Про це заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 1 вересня, яке транслював Офіс президента України.
За словами глави держави, Росія від серпня суттєво посилила атаки по українських містах та інфраструктурі. На цьому тлі Україна має намір переносити наслідки війни на територію держави-агресора.
"Ця ескалація не може і не буде залишатись тільки на території України. Цілком природно і справедливо, що її наслідки будуть і в Росії, зокрема у російському небі, яке вже є і буде більше простором для наших дронів, наших ракет, які активно і справедливо діють у відповідь на російську війну, у відповідь на російські удари", - заявив Зеленський.
Президент наголосив, що українські сили завдають ударів по військових об'єктах РФ та сеторах економіки, яка забезпечує ведення війни. Водночас Київ окремо звертається до цивільної авіації, яка використовує маршрути через Росію.
"Російське небо стає повністю небезпечним. Україна не загрожує цивільній авіації як такій, жодному цивільному літаку. Просто дрони у небі Росії будуть діяти так, що треба на це зважати", - сказав глава держави.
Окремо Зеленський закликав авіакомпанії, страховиків та інших учасників ринку враховувати ризики під час використання російських аеропортів. Йдеться, зокрема, про Москву, Санкт-Петербург та інші ключові напрямки.
"Хоча російська влада про це не повідомляє як належить, але російське небо де-факто буде закриватись. Війна, що розв'язана Росією, закриває її небо. Ми в Україні не хочемо втрат невинних життів, тому попереджаємо партнерів", - наголосив Зеленський.
Україна також готова обмежувати власні удари по окремих російських напрямках, якщо про це проситимуть міжнародні партнери в межах дипломатичних зусиль.
Зеленський нагадав, що на прохання США Київ не завдавав ударів по Москві та Санкт-Петербургу 25, 26 і 27 серпня. За його словами, аналогічне рішення Україна готова ухвалити щодо Владивостока, якщо така домовленість буде частиною міжнародних зусиль для завершення війни.
"Тому заради дипломатії, заради перемовин, коли партнери до нас будуть звертатись щодо цього, ми забезпечимо очищення російського неба від дронів на визначені проміжки часу та визначені напрямки. Безпека до неба Росії повернеться. Повернеться тоді, коли почнеться справжній рух до миру", - заявив президент.
Зеленський також доручив Міністерству закордонних справ та іншим українським інституціям передати міжнародним структурам інформацію про небезпеку для польотів у російському повітряному просторі.
"Небо над Росією зараз для дронів. Не для цивільної авіації. Поки триває війна", - підкреслив він.
Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах та іншій енергетичній інфраструктурі, що може посилити дефіцит пального в РФ і створити додатковий тиск на її аграрний сектор та експорт. Про це повідомив політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв'ю Главреду.
Розширення виробництва українських безпілотників і розвиток ракетних можливостей, за оцінкою експерта, відкривають можливості для масштабніших атак на об'єкти нафтової галузі Росії. Наслідки вже виходять за межі власне паливного ринку.
"Уже зараз у Росії серйозні проблеми з паливом, через що неможливо вчасно зібрати врожай. Це означає, що частину врожаю Росія втратить", - зазначив Загородній.
Окремим фактором для російської економіки є ситуація з морськими перевезеннями та продажем зерна. Обмеження руху суден в Азовському морі, за словами експерта, може скоротити частку російського експорту пшениці та зменшити валютні надходження.
"Перекрито рух суден в Азовському морі, а це означає втрату 20% експорту пшениці, і, відповідно, мінус валютна виручка. Доведеться складувати зерно, адже незрозуміло, куди його подіти, а це означає, що врожай зіпсується. За цим неминуче послідує внутрішнє зростання цін", - наголосив Загородній.
Проблема для РФ може зберігатися навіть після завершення бойових дій. Пошкодження нафтопереробної інфраструктури вимагатимуть тривалого ремонту, а строки відновлення залежатимуть також від санкцій та можливості отримати необхідне обладнання.
"Навіть якщо зараз Росія припинить війну, питання з паливом вона не вирішить. Знадобиться не менше року, щоб відремонтувати зруйноване", - зазначив експерт.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, OSINT-аналітики зафіксували наслідки атаки по Сизранському НПЗ у Самарській області. Згідно з повідомленнями, дрони вразили НПЗ і на підприємстві спалахнула пожежа. За аналітиків, ймовірно була пошкоджена установка ЕЛОУ-АВТ-5, яка забезпечує до 30% первинної переробки заводу.
Губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров оголосив надзвичайну ситуацію місцевого рівня через пожежі на промислових об'єктах. За його словами, в ніч на 19 липня дрони атакували нафтобазу, внаслідок чого виникли пожежі. Цей об'єкт зазнавав атак уже втретє за кілька тижнів і на ньому зберігають бензин і дизельні палива.
Команда OSINT-каналу Exilenova+ повідомила про нічні вибухи в кількох містах тимчасово окупованого Криму. Згідно з повідомленнями, дрони уразили Таврійську ТЕС неподалік Сімферополя. Лунали вибухи також у Ялті і Феодосії. Таврійська ТЕС, яку запустили у 2019 році, має потужність 470 МВт.
Читайте також:
Офіс Президента України (ОПУ) - постійний орган, утворений Президентом України для забезпечення повноцінного здійснення його конституційних повноважень. У різні періоди мав різні назви: Адміністрація Президента України (1991-2005, 2010-2019), Секретаріат Президента України (2005-2010), пише Вікіпедія.