Ключові тези:
Україна готова піти на відповідні кроки з деескалації, якщо Росія припинить атаки на український енергетичний сектор, критичну інфраструктуру та продовольчий експорт. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відповідь на заяву президента США Дональда Трампа про втрату Росією контролю над своєю нафтопереробною галуззю.
Українська сторона пов'язує можливе зниження інтенсивності взаємних ударів із конкретними діями Москви. Зеленський зазначив, що це питання планують обговорити з міжнародними партнерами під час Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
"Енергетичний сектор України, її критична інфраструктура та наш експорт продовольства мають перестати бути цілями для Росії, і це призведе до відповідних кроків з деескалації з нашого боку. Рішення можливі. Ми готові працювати над цим і обговоримо це з нашими партнерами на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку", - заявив Зеленський.
Окремо президент наголосив, що Україна від початку повномасштабного вторгнення виступала за завершення війни дипломатичним шляхом. За його словами, Київ уже запропонував десятки варіантів, які передбачають завершення бойових дій, гарантії безпеки та запобігання новій агресії.
"Наразі триває діалог із президентом Трампом та США. Також на розгляді є ідеї щодо наближення миру, починаючи з рішучих кроків з деескалації", - сказав президент.
Водночас Зеленський дав зрозуміти, що Україна не розглядає ситуацію як односторонній процес. За його словами, сучасні технології дозволяють завдавати агресору відчутних втрат у відповідь на його дії.
"Більше не буде так, що страждає лише країна, на яку напали. Характер війни зараз такий, що агресор також зазнає втрат. Технології роблять це можливим", - наголосив Зеленський.
Сьогодні, 21 вересня, президент Трамп заявив, що Росія втратила контроль над своєю нафтопереробною галуззю через війну з Україною. Він також закликав Москву припинити бойові дії.
"Росія втратила контроль над своєю нафтопереробною галуззю через війну з Україною. Значна кількість її нафтопереробних заводів була підірвана і, принаймні тимчасово, виведена з ладу. Цю безглузду й нескінченну війну з Україною необхідно припинити. Страждає весь світ, адже щомісяця гине 25 000 людей - переважно військових. Яка ганьба", - написав Трамп у Truth Social.
Удари по російських НПЗ можуть створити проблеми не лише для експорту нафти, а й для подальшого видобутку сировини всередині РФ. Пошкодження переробних та експортних потужностей здатне змусити Росію скорочувати роботу свердловин. Про це повідомив фахівець з питань комунікації, партнерства та інтеграції в ЄС у Razom We Stand Максим Гардус в інтерв'ю Главреду.
За словами експерта, масштаби російської нафтопереробної галузі не означають, що всі підприємства мають однакове значення. На території РФ працює понад 83–85 НПЗ, однак великих серед них лише близько 12–15, причому значна частина зосереджена в європейській частині країни.
Саме тому пошкодження ключових об'єктів може створити проблему вже на етапі видобутку сировини.
"Таким чином, якщо експортувати нафту не можна, а переробляти її на бензин теж не можна, тому що НПЗ згорів або пошкоджений, виникає питання: що робити з видобутком? Навіть якщо у нашого військово-політичного керівництва є певний задум, воно його не розкриє, але можна припустити, що мета полягає в системному скороченні нафтовидобутку в Росії", - вказав Гардус.
Окремий ризик для РФ виникає у разі тривалої зупинки видобувних об'єктів. За словами Гардуса, свердловини доведеться консервувати, а під час простою обладнання може зазнавати корозії, родовища - обводнюватися, а стінки свердловин - руйнуватися. Через це частину об'єктів у майбутньому може бути неможливо повноцінно відновити.
При цьому консервація та повторний запуск свердловин є передбаченими галуззю процесами, однак їхні наслідки можуть бути довготривалими для російської нафтової промисловості.
Ще один ефект ударів пов'язаний із бюджетними доходами Росії. Переробка сировини дає більшу додану вартість, ніж продаж сирої нафти, тому пошкодження НПЗ може безпосередньо позначатися на прибутках галузі та надходженнях до бюджету.
"Крім того, НПЗ виробляють нафтопродукти, а це продукція з більшою доданою вартістю. На тонні бензину Росія заробляє більше, ніж на тонні сирої нафти. Тому удари по НПЗ - це також вагомий спосіб зменшити доходи федерального бюджету РФ", - підсумував він.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Сили оборони завдали удару по Ярославському НПЗ в Ярославлі. Місцеві джерела інформували про атаку дронів та масштабну пожежу на території заводу. На місці працюють екстрені служби, а рух транспорту в бік Москви було перекрито. Зазначимо, що потужність цього підприємства становить близько 15 млн тонн на рік.
Генштаб ЗСУ повідомив про ураження Сизранського НПЗ та підприємства «Атлант Аэро» під час нічних операцій. Згідно з офіційними деталями, в ударі по Сизранському НПЗ брали участь підрозділи Deep Strike, Сили безпілотних систем та СБУ. У результаті на заводі потужністю близько 8,9 млн тонн на рік було пошкоджено установку АВТ-6 та резервуарний парк.
Моніторинговий канал Exilenova+ оприлюднив детальну хроніку нової нічної атаки дронів на Ярославль. Повідомлялось про пожежу на НПЗ «Славнефть - ЯНОС» та роботу екстрених служб у промисловій зоні. Підприємство переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік, при цьому у 2026 році завод горів щонайменше вісім разів, а влада заявляла про збиття не менше ніж 65 дронів.
Читайте також:
Максим Гардус - український аналітик та експерт з енергетичної політики та санкцій. Спеціалізується на питаннях нафтового ринку, міжнародних енергетичних відносин і впливу санкцій на російську економіку. Працює експертом аналітичного центру Razom We Stand, який просуває ідею глобальної відмови від російських енергоносіїв і зміцнення енергетичної стійкості демократичних країн.
Має значний досвід у сфері стратегічних комунікацій та медіа, регулярно коментує енергетичні теми для українських та міжнародних ЗМІ. Відомий як фахівець, здатний доступно пояснювати складні енергетичні та економічні процеси, роблячи акцент на питаннях енергетичної безпеки.