Ключові тези:
Росія суттєво скоротила масштабування ракетних програм і зробила головну ставку на дрони, зокрема нові модифікації «Шахедів». Про це повідомив заступник головнокомандувача Збройних Сил України генерал-лейтенант Андрій Лебеденко, передає УНІАН.
"Сьогодні пріоритет росіян - це дрони. Я не скажу, що вони згорнули ракетні програми, вони їх продовжують вдосконалювати, але масовість і масштабування трошки зменшили - це б'є по їхній економіці. І сьогодні пріоритет - це нові види «Шахедів» з новими якостями", - заявив Лебеденко.
За його словами, йдеться про малі дрони без засобів зв'язку та навігації, і саме перехід від кількості до якості є для ворога головним напрямом розвитку.
Попри збереження ракетної програми, характеристики самих ракет змінюються. Заступник головнокомандувача звернув увагу на різницю між тими ракетами, якими Росія атакувала на початку повномасштабного вторгнення, і тими, що застосовуються зараз.
"Якщо ви помітили, зараз під час ракетних ударів самі ракети суттєво відрізняються від тих, що були в них у запасах на початку війни, тому що наша система ППО суттєво вдосконалилась. І вони приділяють увагу вже не кількості, а якості: навігації, завадостійкості, маневреності", - пояснив Лебеденко.
Він додав, що ці тенденції стосуються переважно атакувальних можливостей ворога, тоді як паралельно Росія активно розвиває і власну систему захисту техніки.
"Вони дуже розвивають систему захисту. Ми вже маємо розвіддані щодо захисту їхньої техніки, вони розуміють, що відновлення маневреності військ у цій зоні - дуже пріоритетна задача для них", - зазначив він.
Окремий напрям, у якому Росія намагається наздогнати Україну, - морський домен. Втративши контроль над частиною флоту через українські безекіпажні дрони, ворог активізував розробки у цій сфері.
"Зараз вони дуже активно працюють у морському домені. Вони побачили, що ми змогли розібратися з їхнім флотом за рахунок наших безекіпажних дронів, і сьогодні намагаються вирівняти ситуацію в технологічності та масовості щодо морського домену", - сказав Лебеденко.
Ще один напрям, який фіксує командування ЗСУ, - об'єднання ворогом окремих військових систем в єдиний контур управління. Йдеться про поєднання радарів, треків та підрозділів радіоелектронної боротьби з ударними й перехоплюючими дронами.
"Ми бачимо, як вони об'єднують радари, як об'єднують треки, як підрозділи РЕБ інтегрують систему виявлення, а туди ж інтегрують дрони-перехоплювачі або ударні дрони. Синхронність десь передбачається", - розповів заступник головнокомандувача.
За його словами, головне завдання українських військ у цих умовах - випереджати ворога на крок або декілька.
"Наше завдання - щоб ми всі синхронізувались і постійно були на крок або декілька кроків попереду. Це можна досягнути вчасним виявленням, розумінням, постановкою задач підрозділам і швидким оперативним масштабуванням та доведенням до наших військ", - підсумував Лебеденко.
Військовий експерт і колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов у коментарі для ТСН.ua висловив думку, що масовані удари Росії балістичними ракетами по Києву можуть свідчити про прагнення Володимира Путіна досягти хоча б символічної військової перемоги напередодні виборів до Державної думи РФ, запланованих на середину вересня.
За словами експерта, вибір столиці України як головної цілі не є випадковим, адже в Кремлі розглядають Київ як стратегічно важливий об'єкт для посилення тиску.
Коментуючи дані Інституту вивчення війни про використання Росією ракет із недоторканного резерву, Селезньов припустив, що це свідчить про поспіх російського керівництва. На його думку, Кремль свідомо підвищує ставки та йде на додатковий ризик, намагаючись досягти бажаного результату, хоча навіть такі дії, за його оцінкою, не забезпечать Росії поставлених цілей.
Водночас експерт не виключив, що Росія може накопичувати частину свого ракетного арсеналу для майбутніх ударів по енергетичній інфраструктурі України з настанням холодної пори року. За його словами, саме погіршення погодних умов може стати сигналом до активізації таких атак, хоча значна частина українських енергетичних об'єктів уже отримала додатковий захист. На думку Селезньова, подальший розвиток ситуації значною мірою залежатиме від того, коли саме Росія вирішить перейти до реалізації такого сценарію.
"Загалом ключовий маркер для нас, маркер того, як будуть розвиватись події зокрема і з ракетно-дроновими атаками - це 20-ті числа вересня", - каже він.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про комбінований ракетно-дроновий удар по Одесі та пошкодження цивільної інфраструктури. За попередніми даними, від атаки постраждали 17-річний хлопець і 23-річна дівчина, тривають роботи з уточнення кількості та масштабів пошкоджень.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, чому Одещина опинилася під посиленим вогнем і яке озброєння застосовує ворог. За словами Ігната, Одещина приваблює ворога через морську логістику й порти, що впливає на вибір пріоритетних цілей.
Начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров інформував про наслідки удару по житловому сектору Сум. Григоров повідомив про поранених та ускладнення робіт із ліквідації наслідків у звʼязку із продовженням атак і навів відомості про удар реактивним дроном. За оновленими даними, поранення дістали двоє дорослих і четверо дітей, рятувальні роботи ускладнені через повторні ворожі атаки.
Читайте також:
Владислав Селезньов - український військовий експерт, журналіст. Полковник Збройних сил України.
До окупації Криму країною-агресором Росією працював начальником кримського медіа-центру Міністерства оборони України. Коли Кримський півострів захопили російські окупанти, залишився вірним українській присязі і переїхав до Києва.
Після початку АТО на Донбасі в 2014 році був призначений керівником пресцентру оперативного штабу Антитерористичної операції на сході України.
У період з листопада 2014 по 2017 рік - начальник пресслужби Генерального штабу Збройних сил України.
Наприкінці 2017 року звільнився з ЗСУ у зв'язку із завершенням контракту.