Ключові тези:
Туман і хмарність ускладнюють роботу української авіації та впливають на ефективність окремих засобів протиповітряної оборони під час російських дронових атак. Водночас навіть безпілотники, яким вдається долетіти до цілей, можуть завдавати значних збитків критичній інфраструктурі. Про це повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
За словами Ігната, складні метеорологічні умови створюють додаткові труднощі для української авіації та засобів ППО, робота яких залежить від видимості.
"Сьогодні та авіації працювати доволі складно. Ви бачите погодні умови складні - це і туман, і хмари. Погана погода напряму впливає на ефективність використання тих засобів, які потребують видимості", - сказав Ігнат.
Окрему небезпеку становлять безпілотники, які долають українську протиповітряну оборону та досягають визначених об'єктів. Навіть невелика їхня кількість може призвести до значних пошкоджень критичної інфраструктури.
Попри несприятливу погоду, українські військові продовжують протидіяти повітряним атакам Росії.
Російські війська працюють над модернізацією реактивних ударних безпілотників, щоб збільшити їхню швидкість до 750–900 км/год. Це може ускладнити роботу української протиповітряної оборони та потребуватиме нових засобів перехоплення. Про це розповів авіаційний експерт Богдан Долінце в ефірі телеканалу Київ24.
"Ворог не стоїть на місці. Він також аналізує ефективність своїх засобів, намагається підвищувати, вдосконалювати та розширювати спектр застосування своїх систем", - зазначив Долінце.
Нині російські реактивні безпілотники розвивають швидкість приблизно 450–650 км/год. За оцінкою експерта, до кінця року окремі моделі можуть подолати позначку в 750 км/год, а теоретична межа для таких апаратів становить 900–1000 км/год.
Темпи модернізації залежатимуть, зокрема, від результативності українських дронів-перехоплювачів, які використовують для знищення повітряних цілей противника.
Окремим напрямком розвитку російських безпілотників стане вдосконалення систем захисту. Йдеться про технології, які застосовують у крилатих ракетах, зокрема оптичну навігацію, засоби радіоелектронної боротьби та пристрої відстрілу теплових пасток.
Наступним етапом розвитку російських ударних безпілотників можуть стати платформи, здатні розвивати значно вищу швидкість. Долінце окреслив можливі показники таких апаратів.
"Наступний етап - це швидкісні реактивні ударні платформи зі швидкістю 750, 850, можливо навіть 900 км/год", - підкреслив експерт.
Для протидії таким цілям Україні необхідно заздалегідь розробляти нові засоби перехоплення на твердому паливі. За задумом, вони мають виконувати завдання, подібні до завдань зенітних або авіаційних ракет, і забезпечувати захист за принципом ізраїльської системи «Залізний купол».
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у ніч на 20 жовтня російський безпілотник влучив у багатоквартирний житловий будинок у Зарічному районі Сум, спричинивши пожежу. Виконувач обов’язків міського голови Артем Кобзар повідомив, що атака сталася близько 02:00, а на місці ураження невідкладно розпочали роботу всі відповідні служби для ліквідації наслідків та уточнення інформації.
Водночас президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні 19 жовтня закликав міжнародних партнерів не пом’якшувати санкційний тиск на РФ та надати Україні додаткові засоби ППО, зокрема застосувавши закон Ліндсі Грема. Приводом для заяви став жорстокий прицільний удар безпілотника «Герань-3» по центральному парку селища Нова Водолага на Харківщині, внаслідок якого, за даними прокуратури, загинули шестеро цивільних осіб і ще 14 отримали поранення, серед яких є діти.
Окрім цього, вранці 18 жовтня під обстріл потрапила й Волинь, де ворожий дрон уразив промислове підприємство в селищі Маневичі. Очільник Волинської ОВА Роман Романюк поінформував, що через влучання спалахнула масштабна пожежа у складських та виробничих приміщеннях із сильним задимленням, хоча, за попередніми даними, обійшлося без жертв та постраждалих.
Читайте також:
Український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, речник Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена Данила Галицького (2022).
Юрій Ігнат закінчив Львівський інститут при Національному університеті «Львівська політехніка» (з 2009 року - окрема Національна академія сухопутних військ) за спеціальністю «Військова журналістика».
Станом на 2017 рік - начальник відділу редакції Повітряних сил Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія».
Нині - начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Повітряних сил Збройних сил України.