Головне із заяви Ігната:
Країна-агресорка Росія може повністю знімати або мінімізувати бойову частину реактивних дронів, щоб узяти більше пального й дотягнутися до західних областей України. Так окупанти розвідують територію та випробовують нові безпілотники на дальність, заявив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрій Ігнат у подкасті для РБК-Україна.
За його словами, реактивні БпЛА за характеристиками вже наближаються до крилатих ракет, які долітають навіть до Львівщини.
Речник наголосив, що дальність залежить від того, скільки пального має конкретний дрон і яку бойову частину він несе.
"Питання в тому, які характеристики закладені в конкретний дрон, скільки в нього пального і яка бойова частина. Якщо бойову частину зняти повністю або мінімізувати її, відповідно, можна взяти більше пального й збільшити дальність", - зазначив він.
Ігнат пояснив, що все корисне навантаження "шахеда" має свою вагу, тож росіяни можуть жертвувати його частиною заради відстані.
"У "Шахедів" усе корисне навантаження – це розвідувальна апаратура, засоби протидії РЕБ, бойова частина, оптика. Реактивний двигун теж має вагу, як і пальне. Якщо частину корисного навантаження прибрати, ту ж бойову частину, він може полетіти далі й, наприклад, провести розвідку на території західних областей", - розповів речник Повітряних сил.
За його словами, раніше таких випадків не було. Окремо Ігнат звернув увагу на "Герань-5", яку в Повітряних силах називають "ракетою-дроном".
"У такий спосіб вони теж тестують і випробовують ці реактивні дрони на дальність. Раніше ж таких випадків не було. Та ж "Герань-5" уже більше схожа на крилату ракету, правда ж? За формою, за крилами. Тому ми й називаємо її "ракета-дрон"", - сказав Ігнат.
Схожа ситуація, за словами речника, і з баражуючими боєприпасами - зокрема S-8000 "Бандероль" та "Дань-Т". Їх небезпека полягає в тому, що запуск відбувається з повітряної платформи.
"Це ракета-дрон або баражуючий боєприпас – не так важливо, як його називати. Це небезпечна річ, бо її запускають з повітряної платформи, хоч і вона летить не настільки далеко – приблизно до 600 кілометрів", - наголосив Ігнат.
Він додав, що спочатку такі засоби запускали з ударно-розвідувального БпЛА "Оріон", а згодом - із вертольотів.
"Можливо, зараз вони рухаються до того, щоби запускати їх з літаків", - припустив речник.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап в інтерв'ю Главреду зазначив, що масове застосування реактивних дронів застало українську ППО зненацька. "Українська система захисту виявилася до цього не готовою і недостатньо ефективною", - наголосив фахівець.
Оцінюючи масштаби загрози, експерт підрахував, скільки перехоплювачів знадобиться Україні, щоб протистояти російському виробництву.
"Навіть якщо в нас зараз з'являться серійні реактивні дрони-перехоплювачі, то для збиття 3000 реактивних "Шахедів", які Росія може випускати за місяць, нам із коефіцієнтом хоча б один до трьох потрібно близько 10 тисяч реактивних перехоплювачів", - пояснив Криволап.
Водночас він звернув увагу, що навіть високий відсоток збиття не знімає проблему повністю.
"Зараз рівень збиття досить високий - близько 80%. Але навіть те, що долітає, створює величезні проблеми, тому що цих засобів уже дуже багато", - підсумував експерт.
Командир батальйону безпілотних систем 151-ї окремої механізованої бригади Володимир із позивним "Лука" в розмові з Главредом пояснював, що реактивні "Герані" особливо небезпечні для міст.
"Такі безпілотники небезпечні через високу швидкість і велику вагу бойової частини", - зазначив військовий.
Як повідомляв Главред, 8 жовтня Росія проводила розвідку західних областей України реактивними безпілотниками. За даними моніторингових каналів, дрони без бойової частини, але з камерами фіксували на Хмельниччині, Тернопільщині, Рівненщині та Волині. Монітори також оприлюднили перелік із 43 населених пунктів у дев'яти областях, які називали плановими цілями ворога.
Згодом моніторинговий канал єРадар повідомив, що Росія розвезла по пускових майданчиках близько 500 ударних дронів "Герань". Серед них є як поршневі "Герань-2", так і реактивні "Герань-4/5", які можуть застосувати по заходу України. Речник ДПСУ Андрій Демченко пояснював, що російські дрони долітають до західних областей завдяки ретрансляторам у Білорусі.
Водночас Юрій Ігнат наголошував, що з появою реактивних модифікацій загроза від звичайних дронів не зникла. За його словами, класичні "Шахеди" нікуди не ділися, особливо в центральних і західних регіонах, бо мають більший запас ходу. Речник пояснював, що такими дронами ворог масовано б'є по об'єктах енергетики, підстанціях, тягових станціях і залізниці.
Читайте також:
Костянтин Криволап - український авіаційний експерт і аналітик. Колишній інженер-випробувач конструкторського бюро "Антонов". Коментує на радіо, телебаченні та в інтернет-виданнях авіаційну тематику, зокрема питання протиповітряної оборони та ударних безпілотників.