Головне з заяв експертів:
Кількагодинні повітряні тривоги в Києві можуть мати значно більший економічний ефект, ніж аналогічні загрози в інших регіонах, оскільки у столичному регіоні зосереджена значна частина населення та ділової активності. Про це повідомили виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський та голова Комітету економістів України Андрій Новак у коменатрі Главреду.
За оцінкою Вишлінського, на області, які регулярно опиняються під загрозою російських балістичних ударів і атак дронів, припадає близько 72% українського ВВП. Водночас він застерігає, що цей показник може бути неточним через особливості статистики, зокрема реєстрацію головних офісів компаній у столиці.
Водночас саме в цих регіонах зосереджена значна частина ділової активності. Під час тривалих загроз частина роботодавців змінює режим роботи, особливо це стосується великих структур і компаній із жорсткими безпековими правилами.
"Звісно, не всі зупиняють роботу під час тривог, але досить багато підприємств за такого рівня тривог вирішують зупинитися", - каже Вишлінський.
За його словами, йдеться насамперед про банки, великі мережеві компанії та бізнес з іноземними інвестиціями. Обмеження на період небезпеки також часто запроваджують великі торговельні центри.
Окремим фактором є концентрація населення та економічних процесів у столичному регіоні. За даними мобільних операторів, на які посилається Вишлінський, у Києві та Київській області зараз може перебувати до п'ятої частини населення країни, а частка регіону в економіці є ще більшою.
"Тому кілька годин тривоги в Києві мають зовсім інший економічний масштаб, ніж аналогічна за тривалістю загроза на території з меншою концентрацією бізнесу", - наголошує Вишлінський.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак звертає увагу, що регулярні перерви через небезпеку позначаються на загальній динаміці господарських процесів. Водночас ступінь впливу залежить від сфери діяльності та можливості компаній продовжувати роботу в інших форматах.
"Кожна така повітряна тривога уповільнює та негативно впливає на динаміку економічних процесів у країні", - каже Новак.
При цьому економіка не завмирає повністю. Частина підприємств припиняє діяльність, інші скорочують окремі операції, а деякі продовжують працювати. Саме ця різниця визначає реальний масштаб втрат від тривалих повітряних тривог.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, ввечері 28 серпня Повітряні сили ЗСУ інформували про рух ударних БпЛА у бік Києва. За їхніми даними, було зафіксовано та відбито частину атак у ході масованого удару дронами. Станом на 19:00 Повітряні сили відзвітували про застосування сімох S8000 «Бандероль» та 96 ударних БпЛА, з яких було збито або придушено шість S8000 і 73 ударних дрони.
До цього, Білогородський сільський голова Антон Овсієнко повідомляв про влучання по складам «Нової пошти» під Києвом.
Вранці 28 серпня глава Київської ОВА Тимур Ткаченко інформував про наслідки ворожих ударів у Київській області та підтвердив наявність загиблого в Бучанському районі. Він також додав, що внаслідок атак було знищено сортувальний центр та склади.
Читайте також:
Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.