Коротко:
Президент України Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському нафтопереробному заводу, розташованому в районі Капотні на південному сході столиці РФ.
Глава держави підкреслив, що цей НПЗ знаходиться на відстані 500 км від українського кордону.
"Українську дальнобійність цього разу відчули в Московському регіоні. Знищено нафтопереробний завод на відстані 500 км. Дякую воїнам СБУ, СБС, ССО, ГУР, ракетних військ за результативну роботу», – написав Зеленський.
За його словами, Росію потрібно примушувати до завершення війни.
"І українська далекобійна зброя є однією з важливих складових такого примусу. Це справедлива відповідь на російські удари і відповідь за затягування війни, яку слід завершувати", - додав Зеленський.
Дивіться відео - Дрони атакували НПЗ у Капотні:
У Генеральному штабі ЗСУ заявили, що в ніч на 16 червня 2026 року підрозділи Сил оборони України в Московській області РФ завдали удару по Московському нафтопереробному заводу.
За попередньою інформацією, пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ АВТ-6. Зафіксовано пожежу.
"Московський НПЗ задіяний у забезпеченні армії окупантів. Продукція підприємства - це понад 38% споживання столичного регіону в паливі, зокрема завод постачає авіапаливо до аеропортів Домодєдово, Внуково, Шереметьєво та Жуковський. Потужність підприємства з переробки становить понад 12 млн тонн нафти на рік», — йдеться в повідомленні.
Крім того, уражені командно-спостережні пункти противника в районах Богатиря, Великої Новоселки та Сіверська Донецької області.
Також уражено польовий артилерійський склад противника в районі Кременівки Донецької області, склади матеріально-технічних засобів окупантів у Донецьку та склад БПЛА в Маріуполі Донецької області.
Українські військові завдали удару і по зосередженню особового складу противника в районі Іванівського Брянської області РФ.
"Підтверджено влучання в підприємство військово-промислового комплексу окупантів АТ "Центральне конструкторське бюро апаратобудування" поблизу міста Тула. Спеціалізується на розробці та виробництві радіолокаційних систем і радіонавігаційної апаратури. Пошкоджено будівлю та несучу конструкцію складального цеху», – додали в Генштабі.
Крім того, станом на 06:00 16 червня 2026 року триває пожежа на території федеральної державної казенної установи «Комбінат Темп» у Рибінську Ярославської області РФ. Удар було завдано 14 червня 2026 року.
Як писав Главред, вранці у вівторок, 16 червня, дрони атакували Москву. Монітори писали про десятки дронів у небі над Московською областю.
Під удар дронів потрапив Московський НПЗ у Капотні, який розташований за 15 км від Кремля.
На московському НПЗ горить ЕЛОУ АВТ-6 – технологічна установка первинної переробки нафти, від якої залежить здатність заводу працювати.
Московський НПЗ переробляє близько 11 млн тонн нафти на рік. НПЗ забезпечує до 40% паливного ринку Москви і близько 70% потреб Москви та області в бензині.
Дивіться відео – У Капотні горить НПЗ:
Як писав Главред, в ніч на 16 червня ударні дрони атакували нафтобазу в станиці Полтавській Краснодарського краю РФ. Спалахнула масштабна пожежа.
Полтавська нафтобаза є проміжною ланкою між нафтопереробними заводами компанії "Лукойл" і кінцевими споживачами — мережами автозаправних станцій. На території нафтобази розташовано 28 резервуарів для зберігання палива та нафтопродуктів.
У ніч на 15 червня кілька російських регіонів зазнали атаки безпілотників. У Московській та Тульській областях після ударів було зафіксовано пожежі, а OSINT-аналітики повідомили про можливе ураження об'єктів, пов'язаних з оборонною промисловістю РФ. Зокрема, йдеться про підприємства, що беруть участь у розробці ракетних та радіолокаційних систем.
Рано вранці 12 червня територію країни-агресора РФ атакували безпілотники. У Самарській області Росії під удар дронів потрапив хімічний завод "Тольяттикаучук", а в Татарстані — хімзавод "Нижньокамськнефтехім".
В ніч на 11 червня безпілотники атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краї РФ. На території підприємства спалахнула сильна пожежа.
Наслідки українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі вже проявляються в ряді регіонів РФ, проте говорити про точні масштаби збитків поки що передчасно. Про це в інтерв'ю Главреду заявив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
За його словами, об'єктивно оцінити втрати російських нафтопереробних потужностей складно через відсутність повної інформації та постійні зміни в роботі підприємств. При цьому експерт закликав звертати увагу на непрямі ознаки наростаючих проблем: заборона експорту бензину з 1 квітня, обмеження на експорт авіаційного палива з 1 червня, дефіцит палива в окупованому Криму, а також тривожні сигнали з Москви, Санкт-Петербурга та інших регіонів європейської частини Росії.
Гончар зазначив, що проблеми концентруються саме в тих регіонах, де розташовані найбільші НПЗ, які зазнавали атак українських дронів. За його даними, з 20 найбільших російських нафтопереробних заводів 17 знаходяться в європейській частині країни, і практично всі вони вже неодноразово ставали цілями ударів.
Експерт підкреслив, що повне виведення НПЗ з ладу вимагає тривалої та системної роботи.
За оцінкою Гончара, для виникнення масштабної паливної кризи по всій європейській частині Росії буде потрібен подальший тиск на галузь. Найбільш показовими для оцінки ситуації стануть літо, осінь і особливо четвертий квартал поточного року.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.