Головне із заяви дипломата:
Україна може на час змістити фокус далекобійних атак із російських нафтопереробних заводів на інші стратегічні об'єкти, щоб не загострювати відносини з Білим домом напередодні 3 листопада. Блокування законопроєкту Ліндсі Грема, обмеження швидкості супутникового зв'язку та різка критика з боку Трампа звужують простір для маневру Києва. Про це заявив керівник Центру досліджень Росії, екс-міністр закордонних справ України, дипломат Володимир Огризко в інтерв’ю Главреду.
Дипломат визнає, що поєднання цих чинників відчутно б'є по Україні. Особливо на тлі масованих обстрілів, під які дедалі частіше потрапляють цивільні об'єкти.
«Наслідки можуть бути неприємними. Нам без цього обійтися важко, і чергова російська балістична атака це підтверджує, адже знищено багато інфраструктурних об'єктів, які не мають жодного стосунку до військового виробництва», - зазначив Огризко.
Вибір цілей ворогом, на думку експерта, чітко вказує на справжній задум Кремля. Під удар потрапляють великі торговельні мережі, які не мають жодної оборонної цінності.
«Якщо Росія знищує Епіцентр чи JYSK, то можна з упевненістю сказати, що це війна, спрямована на знищення української економіки. Нинішня війна Росії проти України має геноцидний характер, адже Москва намагається позбавити нас можливості жити та функціонувати як нормальна держава», - наголосив він.
Огризко переконаний, що подібні дії агресора мають стати підставою для чергового провадження в Гаазі.
Питання, чи варто Києву зважати на позицію Вашингтона щодо далекобійних атак, експерт розглядає прагматично. Найближчими днями, вважає він, доцільніше маневрувати, ніж іти на принцип.
«Чи маємо ми реагувати різко і, незважаючи ні на що, продовжувати удари по російським НПЗ? Оскільки до 3 листопада залишилося не так багато, ми можемо знайти не одну мету на території ворога, яка не менш важлива, ніж НПЗ. Це можна зробити, щоб зняти цю суто психологічну напруженість Трампа», - вказує Огризко.
За його словами, перелік потенційних цілей значно ширший за нафтопереробку.
«Україна може завдавати ударів по газорозподільних станціях, теплової та електричної енергетики. Є багато точок, атаки на які впливатимуть на Росію. Можна також завдавати ударів по дата-центрах, маркетплейсах тощо. Таким чином, у нас залишаються важелі впливу, але, звичайно, вони значно менші», - додає експерт.
Водночас дипломат вважає, що позиції глави Білого дому після цієї дати помітно ослабнуть, а тиск на нього посилиться з несподіваного боку.
«Після 3 листопада у Трампа розпочнуться набагато складніші часи, ніж сьогодні. Коли політична ситуація в США зміниться, навіть республіканці вживатимуть набагато жорсткіших дій щодо Трампа, оскільки продовження нинішньої лінії заведе Штати в глухий кут», -підсумував Огризко.
Політолог Петро Олещук говорив, що до листопада президент США Дональд Трамп продовжить агресивну політику щодо України, але після виборів до Конгресу його позиції можуть суттєво ослабнути.
За його словами, перемога демократів здатна посилити тиск на американського президента та врівноважити його проросійську позицію, що відкриє для України можливість розраховувати щонайменше на нейтралітет Вашингтона.
«Тож позиції Трампа суттєво похитнуться. Тому дуже ймовірно, що далі Україна зможе розраховувати якщо не на підтримку, то на нейтралітет США. В будь-якому разі проросійську позицію Трампа буде врівноважувати Конгрес», - підкреслив він.
Як повідомляв Главред, видання The Wall Street Journal писало, що зять і спецпосланець президента США Джаред Кушнер у жорсткій формі вимагав від Володимира Зеленського призупинити удари по російських нафтопереробних заводах. Місяць тиші для російської нафтопереробки Вашингтон фактично розглядав як плату за власні дипломатичні зусилля.
Також відомо, що українські військові тимчасово скоротили кампанію атак на російські нафтопереробні заводи після кількох тижнів тиску з боку президента США Дональда Трампа. Негласна пауза може тривати до завершення проміжних виборів у Сполучених Штатах або навіть до кінця листопада.
Водночас Росія звинуватила Україну в атаках на два нафтопереробні заводи в Саратовській та Рязанській областях, пов'язавши це з відсутністю прогресу щодо енергетичного перемир'я.
Читайте також:
Володимир Огризко – український дипломат, міністр закордонних справ України (2007-2009), надзвичайний і повноважний посол України (1996). З вересня 2014 року керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як Новое время та Українська правда. З 2022 року проректор із міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.