Головне із заяви Ігната:
Росіяни почали підбирати тип ударного безпілотника під конкретну погоду на маршруті. Про це в ефірі телемарафону розповів начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Перше, на що дивитиметься противник - це метеоумови в районі прольоту маршруту та в районі цілі, яку хоче уразити. Якщо буде туман, хмарність, це буде ускладнювати роботу української протиповітряної оборони. І відповідно противник застосовуватиме той чи інший засіб - реактивний, чи звичайний «Шахед». В цьому питанні вони дуже добре орієнтуються», - наголосив він.
За його словами, тиск на Сили оборони зростає не лише за рахунок кількості засобів ураження: ворог паралельно напрацьовує нові тактичні прийоми.
Зокрема, статистика підтверджує зміщення акценту в бік швидкісних апаратів. Загалом по Україні росіяни запустили вже близько 7700 таких засобів ураження, а за неповний вересень - приблизно 1900 ударних безпілотників з реактивними двигунами. Для порівняння, за весь липень цей показник становив 2800.
Відсоток збиття Ігнат оцінив у 60% - доволі високий результат з огляду на нинішні можливості Сил оборони.
Окрема тема - застосування ракет «Циркон», які формально належать до протикорабельних, але регулярно летять по наземних цілях. Дві з них напередодні були випущені з північного напрямку.
«Ракети такі, як "Циркон", хоча й вважаються протикорабельними, але з Криму їх неодноразово запускали по наземних цілях та вже було багато застосовувань цих ракет. Дві вчорашні, хоча й були випущені з півночі, не досягли своїх цілей…. Такі ж випадки були й з "Кинджалами", якщо ми говоримо про швидкісні ракети, як "Кинджал" чи "Циркон", які запускаються з наземних та повітряних платформ, то тут питання у тому, наскільки швидше чи повільніше - взагалі немає стояти», - підкреслив він.
Мова йде про засоби, що розганяються приблизно до 10 тис. км/год. Уявити такий темп руху пересічній людині практично неможливо, наголошує речник.
«Це швидкість, яка оку людському не підвладна. Око не може побачити, хіба що – приліт», - пояснив військовий.
На реагування залишаються лічені хвилини, а іноді й секунди - незалежно від того, звідки відбувся пуск: із Криму чи з півночі. Велика відстань за таких характеристик перестає бути чинником запасу часу.
«Розраховуємо на наших західних партнерів, які з центрів НАТО можуть ділитися цією інформацією про виходи балістики, аеробалістики чи протикорабельних ракет та сповіщати нас, а ми вже інформуємо населення», - додав Ігнат.
Авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап говорив, що Росія могла посилити точність ударів дронами завдяки використанню мобільних LTE-вишок у Білорусі, прихованих пристроїв і систем корекції маршруту безпілотників.
За його словами, такий механізм не обов’язково передбачає постійне дистанційне керування дроном. Безпілотник може більшу частину маршруту проходити за заздалегідь визначеними координатами, а зв’язок використовувати лише на окремих етапах польоту.
«Дрон певну частину маршруту може пролітати просто за заданими координатами або за допомогою інерційної системи, а потім зв’язок на короткий час вмикається для корекції або донаведення», - припускає він.
Як повідомляв Главред, 21 вересня країна-агресор Росія атакувала Одеську область. Після ворожих ударів зайнялися складські приміщення мережі продуктових супермаркетів. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих.
У ніч на 21 вересня російська окупаційна армія атакувала дронами Запоріжжя. В одному з житлових будинків, який потрапив під удар, пошкоджено фасад, вибито вікна, зруйновано балкони. Також один із ударів було завдано по торговому центру "Інтрейд".
Увечері 20 вересня російські БПЛА двічі атакували Суми. Дрон на оптиці влучив прямо біля під’їзду будинку. Там якраз перебувала подружня пара. Жінка загинула. Її 41-річний чоловік отримав численні осколкові поранення.
Читайте також:
Український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, речник Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена Данила Галицького (2022).
Юрій Ігнат закінчив Львівський інститут при Національному університеті «Львівська політехніка» (з 2009 року - окрема Національна академія сухопутних військ) за спеціальністю «Військова журналістика».
Станом на 2017 рік - начальник відділу редакції Повітряних сил Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія».
Нині - начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Повітряних сил Збройних сил України.