Коротко:
Російський диктатор Володимир Путін опинився перед складним вибором: продовжувати війну, ризикуючи економічним виснаженням, внутрішнім невдоволенням і політичними потрясіннями напередодні парламентських виборів, або ж робити ставку на мирні переговори, що залежать від ненадійних зовнішніх гравців і можуть не принести бажаного для Кремля результату. Про це на сторінках The Times пише Марк Галеотті - один із провідних світових експертів з російської злочинності та безпеки.
На його думку, новорічне звернення кремлівського правителя було надзвичайно прісним і майже не містило ані застережень, ані запевнень щодо майбутнього.
"Ймовірно, він не хотів давати обіцянок, які можуть обернутися проти нього. Адже 2026 рік одночасно і обіцяє можливу мирну угоду щодо України на умовах, близьких до його побажань, і несе серйозні загрози - а Путін, як відомо, ризикувати не любить", - пише Галеотті.
Він нагадав, що хоча просування окупантів в Україні було повільним і важким, все ж у 2025-му вони захопили більше території, ніж у попередні роки. Якщо у 2023 році це було менш як 600 кв. км, то у 2024-му ця кількість зросла до понад 3000, а у 2025-му - до 4500-5000. Крім того, знизилося співвідношення втрат Росії до захопленої території.
"Частково це пояснюється адаптацією російської армії: вона наздогнала українські інновації у використанні дронів і почала застосовувати їх масово, активно використовує планерні бомби для ударів на далеку відстань, а також тактику просочування на землі, змушуючи захисників відступати", - зауважив автор статті.
Він вважає, що у своїх звітах росіяни, безумовно, перебільшують власні успіхи, але коли Путін відмовляється від мирних перемовин, бо вважає, що здатен досягти цілей шляхом подальшої війни, він, імовірно, говорить серйозно. У Москві очікують, що нинішні переговори проваляться, але наприкінці весни може початися новий раунд.
Серед проблем, які є в Росії, Галеотті називає здатність поповнювати армію добровольцями. Як відомо, вона залежить від економіки, що занепадає. А перехід до масового використання строковиків загрожує величезними політичними ризиками, тим більше напередодні парламентських виборів 2026 року.
"Кремль, звісно, їх сфальсифікує, але на тлі зростання націоналістичної та популістської критики Путін остерігається надто сильно тиснути на втомлене населення", - ідеться в повідомленні.
Також, за словами оглядача, диктатор, імовірно, втрачає віру в нинішній мирний процес, який зайшов у глухий кут через питання територіальних поступок і гарантій безпеки. Адже росіяни, хоч і цінують бажання президента США Дональда Трампа покращити стосунки з Москвою, однак розуміють, що в нього є власний порядок денний.
"Іноді наші інтереси збігаються, але ми прекрасно знаємо, що з часом вони розійдуться", - сказав автору російський дипломат у відставці.
Галеотті вважає, що Путін зараз намагатиметься задобрювати Трампа в надії на вигідну для себе угоду, однак шансів, що Україна погодиться віддати решту Донбасу, як того вимагає Кремль, мало. Ба більше, без чітких гарантій безпеки Україна не має іншого вибору, як продовжувати боротьбу.
Утім, у російських колах вірять, що після кількох місяців подальшого просування Київ навесні знову сяде за стіл переговорів, уже з більшою готовністю до компромісів. Але це знову означає залежність від Трампа і ризик затягування переговорів напередодні виборів до Думи. Адже, вважає оглядач, це посилить націоналістів, які вже зараз звинувачують Путіна в недостатній рішучості.
"Альтернатива - зробити ставку на військовий шлях. Це здається безпечнішим: є імпульс на фронті, націоналісти задоволені, а залежності від "підступних американців" немає. Але це теж азартна гра. Погіршення економіки вдарить по набору в армію: якщо втрати залишаться високими, а добровольці закінчаться, доведеться залучати строковиків або резервістів. Це буде болісно, а на тлі падіння рівня життя популістський виклик тільки посилиться", - пише автор.
І хоча, за його словами, вибори до Думи будуть сфальсифіковані під потрібний Кремлю результат, але що очевидніша фальсифікація, то більший ризик протестів. Тут Галеотті згадує урок 2011-2013 років, коли масові акції стали найбільшими з часів розпаду СРСР.
"Путін сподівався обійтися мінімальним використанням "адміністративного ресурсу" і піти на вибори з гаслом "ми перемогли". Це ще можливо, але не гарантовано", - заявив один з інсайдерів.
Оглядач вважає, що проблема Путіна полягає якраз у тому, що він не любить ризикувати, мовляв, у 2026 році все залежить від того, який шлях він вважатиме найбезпечнішим.
Колишній посол України у США (2006-2010) і Франції (2014-2020) Олег Шамшур говорив, що Путін загалом зацікавлений у припиненні вогню, щоб реалізувати частину своїх цілей уже не військовими, а дипломатичними методами.
Він підкреслив, що Росії потрібен перепочинок - і економічний, і військовий. Але російський диктатор готовий до припинення вогню тільки на власних умовах.
Як повідомляв Главред, генерал, колишній головнокомандувач ЗС США в Європі Бен Ходжес говорив, що війна в Україні триватиме доти, доки російський диктатор Володимир Путін не зрозуміє, що йому не виграти.
Доктор економічних наук, професор Ігор Ліпсиц заявляв, що російський диктатор і військовий злочинець Володимир Путін уже усвідомлює, що російська економіка не здатна витримати затяжну війну, і побоюється повторення сценарію розпаду СРСР. Саме тому він демонструє готовність до переговорів про завершення війни, але виключно на власних умовах.
Водночас прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що мир в Україні може бути досягнутий протягом кількох тижнів.
Читайте також:
The Times - впливова щоденна британська газета, одна з найстаріших у світі. Заснована 1785 року Джоном Волтером. Власником газети є корпорація News Corporation на чолі з Рупертом Мердоком. Історично вважається консервативною газетою, однак у 2001 і 2005 роках підтримала Лейбористську партію під час виборів. З часу заснування, протягом 219 років друкувалася в широкому форматі, але 2004 року перейшла на компактний формат із наміром поширити свій вплив на молодшу аудиторію, пише Вікіпедія.