Ключові тези Хилюка:
У російських тюрмах українських полонених не змушувати до роботи. Проте саме відсутність роботи та будь-яких занять ставала однією з найбільших психологічних труднощів для полонених. Про це під час чату на Главреді розповів журналіст Дмитро Хилюк, який три з половиною роки перебував у російському полоні.
"Це цікава історія. Тому що в Новозибкові нам сказали: "Вам запрещено работать". Молоді хлопці просили бодай якусь роботу, бо говорили, що божеволіють від того, що нічого не роблять. У Новозибкові хоча б книжки давали, а в Пакіно - ні. Люди в камерах сиділи днями, всі теми переговорили, один на одного дивилися, і все. Від такого просто звірієш", - поділився він.
Хилюк додав, що полонені просили дати хоч якусь роботу, а хто володів будівельним чи іншим фахом, пропонував росіянам щось зробити. Проте на всі прохання відповідали: "Вам запрещено работать". За його словами, це правило діяло і в Новозибкові, і в Пакіно.
Журналіст зауважив, що це був яскравий приклад психологічного тиску.
"Вони намагалися довести людей до сказу безкінечним "днем бабака", - розповів Хилюк.
Раніше Дмитро Хилюк розповів Главреду, що найважчим випробуванням у полоні була не фізична жорстокість, а гнітюча невідомість і відчуття безвиході. За його словами, найсильніше психологічно тиснуло відчуття невизначеності, яке з’явилося на другому році ув’язнення, коли стало зрозуміло, що ані швидкого обміну, ані завершення війни очікувати не варто.
"Часто в голові крутилася думка: є мізерний шанс на те, що ти поїдеш додому завтра, але в той же час є ймовірність того, що ти будеш залишатися в полоні ще десять років. Ця невизначеність дуже пригнічувала", - зазначив він.
Хилюк додав, що засудженим, які знають свій термін покарання, буває легше, бо вони можуть відраховувати дні до звільнення, тоді як полонені такого орієнтиру не мали.
Журналіст Дмитро Хилюк розповів, що під час перебування в полоні у 2022 році українці майже не мали доступу до правдивої інформації про події в Україні. Єдиним джерелом новин ставали інші полонені українці, захоплені пізніше. Як повідомляв Главред, сам Хилюк перебував разом із тими, кого взяли в полон ще навесні 2022-го.
Також журналіст зазначив, що в Росії існує давно відпрацьована система придушення людської гідності та ламання особистості, яка бере початок ще з часів Івана Грозного. За його словами, тортури та психологічне пригноблення поставлені там на "наукову основу". Потрапляючи в полон, людина одразу стикається зі спробою ворога шокувати, залякати та дезорієнтувати, щоб позбавити її сили до спротиву.
Крім цього, Хилюк наголосив, що російські окупанти свідомо намагаються зламати волю українських бранців, застосовуючи систематичні знущання, ізоляцію та психологічний тиск. Полонені відчувають постійний стрес, а відсутність будь-якої діяльності або роботи призводить до емоційного виснаження та деградації.
Читайте також:
Дмитро Хилюк – український журналіст, кореспондент УНІАН. 3 березня 2022 року в селі Козаровичі Київської області під час наступу російських окупаційних військ на Київ потрапив у російський полон, де перебував до 24 серпня 2025 року.