Коротко:
Влада Києва розглядає різні сценарії розвитку подій на тлі посилення російських атак на столицю. При цьому мер міста Віталій Кличко наголосив, що не закликав мешканців евакуюватися, однак закликав враховувати можливі ризики та дбати про власну безпеку.
Про це йдеться у заяві міського голови.
«Ні в якому разі не закликав і не закликаю до евакуації. Цього від нас очікує Путін - щоб ми взяли валізи й кудись поїхали. Ми залишили йому територію, бо українці йому не потрібні. Йому потрібна територія. Але ми, як міська влада, прораховуємо різні сценарії, зокрема й негативні. І закликаємо людей прораховувати різні сценарії. З огляду на те, що зараз обстріли посилюються. Слід, насамперед, подбати про безпеку людей», - заявив Кличко.
За словами мера, столиця практично завершила підготовку до опалювального сезону. Зараз міські служби також працюють над створенням резервної системи теплопостачання, яка має допомогти у разі пошкодження основної інфраструктури.
«Ми працюємо 24/7, щоб підготувати Київ до опалювального сезону. Усе вже майже готово. Зараз працюємо над тим, щоб запустити дублюючу систему опалення до кінця року на випадок руйнування центральної», - зазначив міський голова.
Водночас Кличко підкреслив, що стійкість столиці багато в чому залежить від ефективності протиповітряної оборони. За його словами, навіть ретельна підготовка не зможе повністю уникнути руйнувань, якщо російські війська продовжуватимуть завдавати ударів балістичними ракетами та безпілотниками.
Про можливі труднощі в опалювальний сезон також попередив військовий аналітик і керівник благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. В інтерв’ю Deutsche Welle він порадив мешканцям столиці заздалегідь продумати альтернативні варіанти проживання на випадок серйозних перебоїв із комунальними послугами.
За словами експерта, осінні удари Росії по енергетичній інфраструктурі вже почалися. При цьому спрогнозувати, наскільки складною виявиться майбутня зима, поки що неможливо. Ситуація залежатиме від готовності України, подальших дій Росії, позиції міжнародних партнерів та ймовірності досягнення домовленостей щодо енергетичного перемир’я.
Чмут пояснив, що наслідки можливої енергетичної кризи можуть істотно відрізнятися залежно від району Києва, конкретного житлового комплексу та особливостей інженерних систем будівель.
В одних будинках можуть зберігатися водопостачання, каналізація та опалення, тоді як в інших можлива одночасна втрата всіх основних комунальних послуг.
«Якщо у вас є водопостачання та каналізація, є тепло, то, в принципі, без світла можна жити. Якщо у вас немає тепла - те, що ми бачили минулого року, - стає важко, а часом і неможливо жити. Коли у вас зупиняється каналізація та водопостачання, стає неможливо жити гарантовано», - пояснив аналітик.
За його оцінкою, через відмінності в інфраструктурі окремих районів Київ навряд чи опиниться повністю паралізованим. Однак у деяких житлових масивах ситуація може стати критичною, і тоді доведеться переселяти тисячі або навіть десятки тисяч людей, забезпечуючи їх необхідними умовами для проживання.
Чмут нагадав, що минула зима стала серйозним випробуванням для столиці. Тому, на його думку, цього разу мешканцям слід підготуватися навіть до більш важкого розвитку подій і заздалегідь продумати кілька запасних варіантів.
Одним із рішень Чмут вважає тимчасовий переїзд за межі столиці. За його словами, у фонді, який він очолює, співробітникам, чия присутність в офісі не є обов’язковою і які можуть працювати дистанційно, рекомендують розглянути можливість оренди житла в регіонах або передмісті Києва.
«У нашій команді ми настійно рекомендуємо колегам, чия присутність в офісі не є обов’язковою і які можуть працювати дистанційно, виїжджати в регіони, знімати квартири не в Києві, а десь у передмісті», - розповів він.
Експерт додав, що під час планування на зиму у фонді виходять із найскладнішого варіанту, за якого водопостачання, опалення та електропостачання можуть бути відсутніми протягом двох місяців.
Нагадаємо, Главред писав, що тривалість відключень електроенергії в Києві може сягати майже цілої доби, заявив експерт з енергетичних питань, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Раніше повідомлялося, що ввечері 8 жовтня російські війська атакували Київ, внаслідок чого було пошкоджено один із важливих енергетичних об’єктів столиці.
Напередодні стало відомо, що Росія розробила план зі знищення української енергетики. Він передбачає виведення з ладу 60 ключових об'єктів - від котелень у житлових кварталах до відкритих розподільчих пристроїв трьох діючих атомних електростанцій.
Читайте також:
Тарас Чмут - військовий аналітик, сержант резерву морської піхоти ВМСУ, волонтер, учасник російсько-української війни. Засновник «Українського мілітарного центру». Голова фонду «Повернись живим» (з 2020 року).
Прослужив у морській піхоті 2,5 роки, був командиром взводу розвідки 137-го батальйону. Брав участь у боях під Широкиним і Павлополем. Звільнився з лав ЗСУ у 2017 році у званні сержанта, пише Вікіпедія.