8 листопада Єврокомісія рекомендувала початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. За словами голови ЄК Урсули фон дер Ляєн, Київ виконав 90% реформ, однак не повинен на цьому зупинятися.
"Основний прогрес був досягнутий у сфері конституційного правосуддя, реформі відбору Вищої ради правосуддя, антикорупційній програмі, боротьбі з відмиванням грошей, важливих заходах щодо стримування олігархів, а також новий закон про медіа та прогрес щодо національних меншин", - висловилась фон дер Ляєн, відвідавши українську столицю напередодні.
Раніше, 24 жовтня, президент Володимир Зеленський поділився прогресом щодо виконання умов Євросоюзу. Йдеться про реформу конституційного судочинства, Вищої ради юстиції, антикорупційної реформи, боротьбу з олігархами та інше.
"Україна не звертається по політичні знижки, а демонструє необхідний політичний темп, адже ми поділяємо підхід, що рішення мають базуватися на індивідуальних досягненнях країн, які прагнуть стати членами Європейського Союзу", - наголосив глава держави.
В реальності переговори означають адаптацію українського законодавства до європейських стандартів. Для нас це "жовте", а не "зелене світло" вступу до ЄС, однак таке рішення вже свідчить про намір Брюсселя взяти "під своє крило" Україну.
Отже, це ще не кінець бюрократичної процедури. У грудні Банкова чекає щодо цього політичного рішення від Європейської Ради, а ще - можливі "сюрпризи" з боку деяких проросійських "консерв" на Заході. Адже у гру у вирішальний момент обіцяє вступити Угорщина - нещодавно у проросійського Орбана відкрито пригрозили блокувати початок переговорів України-ЄС нібито через "утиски" угорської нацменшини в Україні.
Також варто зазначити, що у рекомендаціях від ЄК міститься пункт "технічних застережень", які має зауважити Київ на шляху до євроінтеграції. Насправді, судячи з задекларованого, це не просто "технічні застереження", а повноцінні реформи, що їх має вирішити Україна. Зокрема, йдеться про судову реформу й впровадження антикорупційних заходів.
Насправді Будапешт уже "у грі". Негативну роль у тому, що Україна так й не отримала чіткого сигналу від Єврокомісії, відіграв комісар з питань сусідства і розширення, угорець Олівер Варгеї.
Через висновки Варгеї щодо нібито не повного виконання Україною усіх "7 пунктів" Єврокомісія не наважилась дати Києву повністю "зелене світло". Варгеї услід за проросійським прем'єром Угорщини Віктором Орбаном стверджував, що Україні треба більше зайнятися належним захистом нацменшин, а ще - боротьбою з олігархами й впровадженням антикорупційних органів.
Якщо останні кілька пунктів в цілому залишаються актуальними і слушними, то зауваги ЄК щодо закону про освіту (на чому так любить маніпулювати Будапешт) не містять чітких критеріїв, які саме зміни вважатимуться достатніми.
І хоча в уряді Орбана вже анонсували, що блокуватимуть початок переговорів на рівні Україна - ЄС, втім, рішення Будапешта, схоже, не настільки категоричне. Ще на початку жовтня Reuters писав, що Брюссель готовий "купити" лояльність Угорщини в обмін на її "добро" щодо членства України у Євросоюзі. Тобто йдеться лише про "суму", за яку Будапешт готовий поступитися.
Якщо з Угорщиною вдасться "домовитися" та не буде інших негативних факторів - за сприятливих умов - переговори щодо вступу до ЄС можуть розпочатися вже навесні 2024 року.
Вступу України до Євросоюзу на Заході очікують до 2030 року. Тоді як в уряді сподіваються, що це станеться у найближчі кілька років.
Водночас політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач у коментарі Главреду пояснив, що найімовірніше конкретні переговори почнуться аж у квітні.
"Попередньо виглядає так, що все добре, ми зрушимо з місця, ЄС не просто надав нам статус кандидата, але і сам зацікавлений в цьому процесі, тому буде нам допомагати там, де це можливо, у тому числі і в проходженні нами відповідних процедур. Але, швидше за все, конкретні переговори почнуться приблизно в квітні, після другої оцінки (оскільки було озвучено, що в березні ЄК дасть ще одну оцінку після виконання списку завдань)", - сказав він.
Тільки після 2027 року можна буде говорити про якісь гіпотетичні можливості нашого включення до ЄС, додав експерт.
Як писав Financial Times, у перші сім років після повноцінного вступу України до ЄС вона зможе претендувати приблизно на 186 млрд євро із бюджету Євросоюзу.
Видання зазначає, що у разі вступу до ЄС Україна стане найбільшим отримувачем сільськогосподарських субсидій у ЄС, обійшовши за масштабами Францію, і саме у цій сфері вплив її вступу буде найбільш відчутним.
Матеріал підготували: Яна Ставська, Анастасія Заремба