Коротко:
Композиція американського рок-гурту Aerosmith «Sweet Emotion», що вийшла в 1975 році, через десятиліття отримала визнання як одна з найкращих пісень в історії музики. Трек увійшов до списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією Rolling Stone.
При цьому на момент виходу композиція не посідала верхніх позицій головного американського чарту. У Billboard Hot 100 вона досягла лише 36-ї позиції. Незважаючи на це, «Sweet Emotion» з часом стала однією з найвпізнаваніших пісень Aerosmith, зазначає Parade.
Цей трек став першим синглом третього студійного альбому гурту «Toys in the Attic». Саме цей альбом став для Aerosmith важливим комерційним проривом. Окрім «Sweet Emotion», до нього увійшла пісня «Walk This Way», яка згодом набула величезної популярності, зокрема завдяки версії, записаній Aerosmith разом із хіп-хоп-групою Run-DMC у 1986 році.
Основою майбутньої композиції стала басова партія Тома Гамільтона. Музикант приніс музичну ідею на студійні сесії, після чого Стівен Тайлер створив вокальну лінію та написав текст.
Під час роботи над «Toys in the Attic» продюсер Джек Дуглас запропонував музикантам використати час, що залишився у студії, для розробки додаткових ідей. У результаті гурт досить швидко довів «Sweet Emotion» до готового аранжування.
На зміст пісні вплинули й складні стосунки всередині колективу. Пізніше Стівен Тайлер розповідав, що частина тексту була пов’язана з його неприязню до Елісси Джерет - дівчини гітариста Джо Перрі.
За словами Тайлера, її постійна присутність створювала напругу та заважала його спілкуванню з Перрі. На тлі проблем групи з наркотиками внутрішні конфлікти лише посилювалися. Однак музикант не став описувати ситуацію прямо, а висловив своє роздратування через неоднозначний текст композиції.
Значний внесок у характерне звучання «Sweet Emotion» зробив Джо Перрі. У композиції він використав вокодер, який створив один із найбільш впізнаваних ефектів треку.
У підсумку пісня поєднала виразну басову лінію, незвичайну обробку вокалу та багатошаровий студійний запис. Саме це поєднання стало однією з відмінних рис звучання Aerosmith середини 1970-х.
«Sweet Emotion» вийшла в травні 1975 року і стала першим синглом Aerosmith, що потрапив до американського Top 40. Успіх композиції допоміг привернути додаткову увагу до гурту та сприяв поверненню до чартів її більш ранньої пісні «Dream On».
У 1976 році «Dream On» отримала новий виток популярності й піднялася до шостого місця в Billboard Hot 100.
Згодом значення «Sweet Emotion» виявилося набагато ширшим за її початкові результати в чартах. У 1993 році Річард Лінклейтер використав композицію на початку фільму «Під кайфом і в сум’ятті» (Dazed and Confused).
Пізніше пісня отримала ще одне важливе визнання: журнал Rolling Stone включив її до списку 500 найкращих пісень усіх часів.
Таким чином, «Sweet Emotion» не стала головним хітом Billboard у рік свого виходу. Однак через десятиліття композиція зберегла популярність, стала візитною карткою Aerosmith і посіла помітне місце в історії американського року.
Раніше Главред повідомляв, що композиція «Just Like Heaven» британського гурту The Cure, вперше випущена в 1987 році, через майже 40 років знову опинилася в центрі уваги. Видання Billboard включило її до рейтингу 50 найкращих рок-пісень про кохання, віддавши треку четверте місце. При цьому історія створення композиції безпосередньо пов’язана з особистими стосунками вокаліста гурту Роберта Сміта.
Музичне видання Far Out склало рейтинг найтривожніших композицій 1980-х років. Перше місце у списку посіла пісня The Mercy Seat австралійського колективу Nick Cave & The Bad Seeds.
Знаменита композиція Queen і Девіда Боуї «Under Pressure», випущена в 1981 році, несподівано знову з’явилася в музичних чартах через понад чотири десятиліття. Цього тижня пісня посіла 24-те місце в рейтингу Billboard Hard Rock Streaming Songs.
Вас також може зацікавити:
Aerosmith - легендарний американський рок-гурт, заснований у 1970 році в Бостоні.
Колектив вважається одним із найуспішніших у комерційному плані, найвпливовіших і найзнаковіших хард-рок-гуртів в історії музики, який продав понад 150 мільйонів копій своїх альбомів по всьому світу.
Музикантів часто називають «поганими хлопцями з Бостона» та «святими динозаврами рок-н-ролу».
Незмінний і найвідоміший склад включає вокаліста Стівена Тайлера, гітаристів Джо Перрі та Бреда Вітфорда, басиста Тома Гамільтона та барабанщика Джої Крамера.
Гурт створив унікальний стиль, поєднавши потужний хард-рок з елементами блюз-року, глем-року та поп-року.
«Dream On» - одна з перших і найпотужніших рок-балад гурту, що стала їхньою візитною карткою.
«Crazy» та «Cryin’» - суперхіти 90-х, кліпи до яких за участю Алісії Сільверстоун та Лів Тайлер (дочки соліста) постійно крутили по телебаченню.
«I Don't Want to Miss a Thing» - мегапопулярна романтична балада, записана як саундтрек до фантастичного блокбастера «Армагеддон» (1998).
У 2001 році гурт був включений до престижної Зали слави рок-н-ролу, а за свою кар'єру вони здобули чотири премії «Греммі».
У серпні 2024 року колектив офіційно оголосив про припинення гастрольної діяльності через проблеми зі голосом у соліста.