Україна може втратити одну область до кінця року, ні миру, ні перемир’я не буде – Коваленко

Російський диктатор Путін і досі вірить у міць "другої армії світу" та марить про карколомні здобутки його військ на фронті. Так, Путін впевнений, що до кінця 2025 року Росії вдасться захопити повністю чотири області України: Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську, пише Bloomberg.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко розповів Главреду, чому мріям Путіна про чотири українські області не судилося втілитися в життя, що світить російським військам під час літнього наступу, яка область України під загрозою і може бути окупована до кінця 2025 року повністю, а також чому не варто чекати ні миру, ні перемир’я.

Чи є підстави для впевненості Путіна в тому, що російським військам вдасться до кінця 2025 року захопити чотири області України? Чи це мрії Путіна, яким точно не судилося стати реальністю?

Це виключно мрії і фантазії Путіна. Адже у російських окупаційних військ сьогодні немає можливості повністю захопити чотири українські області: Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську. Не кажучи вже про те, що нафантазував Мединський, який під час переговорів у Стамбулі заявляв про захоплення шести областей. Наскільки я розумію, йшлося про Харківську та Сумську області, або, можливо, Дніпропетровську.

Коли бачиш, як російські війська вже більш ніж півтора року намагаються захопити місто Часів Яр, але їм це не вдається, стає очевидною ефемерність мрій окупантів. Захоплення всієї території Донецької, Луганської та Запорізької областей – це задача, яку війська РФ точно не зможуть виконати в 2025 році.

Основною метою літньої наступальної кампанії росіян є вихід навіть не на адміністративні кордони Донецької області, а вихід до великих міст: Костянтинівки, Сіверська, оточення Покровська, але при цьому навіть не йдеться про вихід до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Оцініть загальний "масштаб" наступальних дій росіян, запланованих на літню кампанію!

Тож усі ці сигнали і заяви про захоплення кількох областей України спрямовані на залякування нас і наших партнерів. Мовляв, якщо ви не підете на наші умови, ми заберемо не чотири, в шість областей, а то й 8, 12, 16 тощо.

Наведу одне цікаве порівняння, яке розставить усі крапки над "і". Якщо 19 травня 2022 року російські окупаційні війська захопили і контролювали 78 585 кв км території України, то 19 травня 2025 року вони контролюють 68 829 кв км. На 10 тисяч кв км менше, ніж у 2022-у! Про що торочать усі ці "говорящіє голови" Путіна, коли чимось нам погрожують?

Рекомендуємо:

Війна продовжиться, та в України є два козирі, що дозволяють влаштувати Армагеддон у РФ – Загородній

А при цьому, зауважте, яких втрат зазнає ворог. За 2024 рік російські окупанти захопили 3 200 кв км української території і втратили при цьому більш ніж 420 тисяч особового складу. Це більше, ніж за будь-яку війну, яку вели Російська Федерація та Радянський Союз після Другої світової.

Станом на зараз, тобто за півроку, Росія захопила приблизно 900 кв км території України. І знов-таки це за рахунок величезних втрат. Тобто один квадратний кілометр захопленої української території коштує Росії 191 тіло.

Російські окупаційні війська сьогодні настільки виснажені, що не можна порівнювати їхні можливості з можливостями армії РФ 2022, 2023 та навіть 2024 року. Але інформаційно Росія намагатиметься підсилювати образ свого війська, такі як Мединський будуть привертати увагу до "потуги" російського війська подібними заявами, а такі діячі, як Джей Ді Венс, який черпає інформацію про Україну з Instagram, будуть більше вірити Росії і подібним заявам, аніж даним американських розвідувальних служб.

Як ця впевненість Путіна у здобутках його війська до кінця року буде позначатися на його діях і на перебігу подій взагалі?

Путін, маючи таку впевненість, буде воювати далі. Щонайменше до осінньо-зимового періоду Росія вестиме бої. У жовтні-грудні 2025 року окупанти можуть знизити інтенсивність бойових дій. І жодні переговори Трампа з Путіним, Зеленським і європейськими партнерами ні до чого не призведуть. Хоча, звісно, американська адміністрація говоритиме про те, що це наймасштабнішний прорив у переговорному процесі, що мир став ближчим, ніж два-три тижні тому чи ніж будь-коли. Але все це фарс, тому що ці переговори нічого не дадуть, і бої не зупинять.

Путін готується до літньої наступальної кампанії. Тож про яке перемир’я і про яку миротворчу місію можна говорити, якщо Росія готується до великого наступу? Зараз весняна фаза наступальних дій ворога переходить у літню. Це вже помітно по зоні бойових дій, по тому, як інтенсифікуються штурмові дії. Літо буде гарячим, влітку будуть більш масштабні бої, ніж зараз. То про який мир йдеться?

Путін просто продовжить водити Трампа за ніс, а американська адміністрація, як ті бабуїни з бубнами, танцюватиме навколо Путіна. Хоча Путін уже давно всіх цих "танцівників із бубнами" посилає в напрямку, за яким пішов крейсер "Москва", але їм, схоже, це подобається.

Тож нам залишається робити вигляд, що ми погоджуємося з позицією адміністрацією Трампа, але при цьому продовжувати вести оборонні дії та давати відсіч російській агресії.

Важливо розуміти, що є дипломатична гра, дипломатичні реалії, які зараз регулюються не зовсім адекватною адміністрацією Дональда Трампа, і це окремий світ, а є – зона бойових дій, війна, і там своя реальність. Реальність війни сьогодні більше відповідає дійсності, на неї треба орієнтуватися і особливо не зважати на те, що відбувається на дипломатичному плацдармі.

Рекомендуємо:

Завдяки Трампу Путін розширив ультиматум Україні

Уточніть, будь ласка, один момент – у російських військ немає шансів взяти під контроль жодну з чотирьох областей України, чи це стосується лише певних областей із чотирьох?

Хіба що вони можуть взяти тільки Луганщину. Там в окупантів є реальні можливості вийти на адміністративні кордони області.

Три інші області – Донецьку, Запорізьку та Херсонську – росіянам точно не взяти. У них взагалі немає шансів захопити ці області до кінця 2025 року.

Луганщина вже майже повністю окупована, там залишилося небагато підконтрольної нам території. Окупантам залишилося закрити її поблизу Білогорівки та по Лимано-Куп’янській вісі.

Щодо жодної з інших областей України у росіян немає взагалі ніяких перспектив.

Що, за вашим прогнозом, реально "світить" Росії на фронті до кінця 2025 року?

Є різні сценарії. Як ми вже говорили, мета літнього наступу російських окупантів – вийти до великих міст: Костянтинівки, Сіверська, Куп’янська, Борової, охопити Покровськ і почати міські бої. Навіщо це Росії, який у цьому сенс? Поясню. Росіяни здебільшого зараз воюють мотоциклетними підрозділами: на багі, мотоциклах, квадроциклах тощо. Все це має підтримку "арти", FPV-дронів, інколи – авіації. Але все це легкі транспортні засоби (ЛТЗ). Зараз людський ресурс окупантів дорівнює ЛТЗ: одна людина – один мотоцикл. Однак у сезон дощів, у мороз або снігопад на мотоциклах не надто вдасться штурмувати.

Тож мета ворога – за літній період, коли російські війська можуть здійснювати штурмові дії масштабно та ефективно, нехай і витрачаючи багато ресурсів, вийти до основних міст. А далі, якщо їм це вдасться до жовтня-грудня, вони зможуть розпочати міські бої. Для боїв у місті потрібна піхота, підтримка "арти", FPV-дронів та авіації, а мотоцикли вже не надто будуть потрібні. Тоді росіяни зможуть продовжувати наступальні дії у новому сезоні 2025-2026. Тобто війна триватиме й надалі.

Та є нюанс. Якщо російським військам не вдасться просунутися до перелічених міст, і вони залишаться в полі, вони не зможуть так само інтенсивно наступати мотоциклами. Що їм тоді робити? Є два варіанти.

Перший – дипломатичний. Росія може почати імітувати перемир’я, принаймні мінімізацію бойових дій, щоб за 3-5 місяців компенсувати втрати і відновити бойову здатність підрозділів, аби навесні 2026 року розпочати нову хвилю наступальних дій.

Рекомендуємо:

Путіну потрібна "двіжуха": чим небезпечні військові навчання Росії та Білорусі влітку 2025-го

Другий – більш агресивний. Як ми вже говорили, росіяни зараз використовують переважно легкі транспортні засоби. Де поділися танки, бойові броньовані машини? Так, їх стало набагато менше, у Росії критичний дефіцит. Але при цьому там працює військово-промисловий комплекс, який виробляє танки, ББМ. У невеликій кількості, але виробляє. Так само вони працюють над відновленням того, що залишилося від Радянського Союзу, над ремонтом пошкодженої техніки, яку евакуюють із зони бойових дій. Росіяни щомісяця можуть відправляти в зону бойових дій сотню одиниць важкоброньованої техніки. Але де вона? Вона накопичується.

Відтак, якщо російські окупаційні війська не зможуть вийти на адміністративні межі великих міст до кінця своєї літньої наступальної кампанії і залишаться в полі, Росія може не починати дипломатичні ігрища і не брати паузу для перепочинку, а піти іншим шляхом. За літо росіяни накопичать усю цю важко броньовану техніку, щоб потім, в осінньо-зимовий період, продовжувати наступ із використанням уже не мотоциклів, а важкоброньованої техніки, яка набагато краще може впоратися з багнюкою та бездоріжжям. Тоді восени і взимку наступ військ РФ продовжиться з використанням механізованої компоненти. Це не буде свідчити про те, що в окупантів достатньо механізованої компоненти – її вистачить виключно на цей осінньо-зимовий сезон. Потім, навесні 2026 року, ворожий наступ знову відбуватиметься з використанням мотоциклів та іншої подібної лабуди.

За жодним із цих сценаріїв кінця-краю війни не видно.

Тому що Росія розуміє виключно мову сили. З нею неможливо говорити дипломатією та у миротворчій тональності. Але, на жаль, наші головні західні партнери, від яких залежить завершення війни, зокрема США, взагалі ігнорують тему силового примусу Росії до миру. Все буде залежати тільки від нас.

Варто усвідомити: ні миру, ні перемир’я не буде – це все фантазії. Хоча навіть зараз, на 11 рік війни, деякі люди і досі живуть у "рожевих окулярах". Ніхто, крім нас, не покладе цьому край. Не прийде ніякий хлопець із Нью-Джерсі або ковбой з Техасу і не врятує нас. Це тільки наша справа. Тільки ми можемо себе врятувати і перемогти ворога. Так, нам можуть допомогти технікою, технологіями тощо. Але дипломатичне завершення війни або за допомогою введення контингенту іноземних військ неможливе взагалі.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред