Що сказав Лакійчук:
Нещодавні повідомлення про ймовірне застосування міжконтинентальних балістичних ракет країною-агресором Росією змусили Захід підняти хвилю бурхливих обговорень. Однак там все ще не підтверджують факт використання цього озброєння РФ.
Відсутність офіційних заяв з боку Вашингтона та інших світових лідерів на перший погляд додає невизначеності. Про це в інтерв'ю Главреду розповів керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Павло Лакійчук.
Проте насправді, між США та Росією досі діє домовленість, підписана ще між СРСР та США, про взаємне попередження про запуски міжконтинентальних балістичних ракет та балістичних ракет з підводних човнів.
Угода зобов'язує сторони повідомляти один одного за три дні до будь-якого пуску, чи то випробування, чи бойового запуску. Відповідно, не дарма кремлівський диктатор Володимир Путін нещодавно підтвердив, що Україна буде поінформована про можливі ракетні удари.
Дивіться відео про те, як Захід знатиме про запуски міжконтинентальних ракет РФ:
"Американці мали повідомлення про удар від росіян та передали його своїм партнерам, зокрема й Україні", - зауважив Лакійчук.
Тому в словах Путіна немає брехні про те, що у майбутньому, у випадку повторних ударів по Україні, українці знатимуть про можливі запуски міжконтинентальних ракет.
Нагадаємо, Главред писав, що 21 листопада, агресор Росія запустила по Україні низку ракет. Зокрема, загарбники запустили міжконтитентальну балістичну ракету із Астраханської області РФ.
Згодом стало відомо, що, найімовірніше, країна-агресорка Росія застосовує удар міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР) по Дніпру, щоб "надіслати повідомлення" Заходу і змусити західні країни відмовитись від підтримки України.
Раніше також стало відомо, що на початок 2024 року Росія мала 521 міжконтинентальну балістичну ракету наземного та морського базування. Окупанти накопичували їх протягом двох десятків років.
Читайте також:
Павло Лакійчук - військовий моряк у відставці. У період з 2013 до окупації Криму агресором Росією - керівник інформаційних проєктів аналітичного центру "Номос" у Севастополі. Був заступником головного редактора журналу "Чорноморська безпека".
Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" у 2015-2016 роках.
Член координаційної ради Громадянської ліги "Україна-НАТО".
Керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Сфера дослідницьких інтересів: національна безпека держави, міжнародне і морське право, євроатлантичне співробітництво та історія військово-морського мистецтва, зазначено на сайті Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".