США, Китай і Росія готуються до відновлення ядерних випробувань, про що свідчать раніше опубліковані CNN дані про посилену активність на ядерних полігонах країн. Далі слід чекати самих випробувань, але не так швидко.
Як розповів в інтерв'ю Главреду президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, зараз, зважаючи на дії Росії, немає жодної діючої російсько-американської угоди про стратегічні ядерні сили, які в основному були закладені ще за часів Холодної війни між СРСР і США.
Гончар зазначив, що ядерні держави, бачачи протягом півтора року повномасштабного вторгнення неможливість якогось дипломатичного врегулювання російсько-української війни і головне - приборкання Росії, стали поступово оглядати свої ядерні арсенали.
За його словами, в середовищі країн-учасників "ядерного клубу", якщо між ними відбудеться зіткнення, всі прийшли до висновку, що їхні ядерні арсенали істотно застаріли і потребують глибокої модернізації.
"Відповідно, потрібна і серія тестових випробувань. Не тільки шляхом комп'ютерного моделювання, як це робили протягом останніх 30 років (тому що останній атомний вибух був на початку 1990-х). Далі з'явилися досконаліші комп'ютерні моделі і було заявлено, що немає необхідності робити фізичні ядерні вибухи.
Разом з тим, поява інформації про полігони теж є фактором взаємного стримування, який безперечно базується на реальних процесах, вважає Гончар. Через "ядерний шантаж Росії" країни Заходу (особливо США) намагаються не "приборкати" агресора, а недопустити ядерної війни між РФ і НАТО.
А такий підхід, зауважив експерт, тільки заохочує Росію до "ядерного шантажу", весь час підвищуючи ставки.
"Як наслідок, ми бачимо російську тактичну ядерну зброю на території Білорусі і приготування полігонів до випробувань, а також звинувачення сторонами один одного в тому, хто це перший почав", - додав Гончар.
Експерт згадав період Холодної війни, коли сторони звинувачували одна одну в тому, хто з них розкручує гонку озброєнь. Історія, на думку Гончара, повторюється.
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор журналу "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював Енергетичні Програми та Київське представництво «Номос-енергія» аналітичного центру «Номос», а в 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор журналу "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор і редактор низки книг і публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і в Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року-член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова і Центру дослідження Росії.
У вересні CNN, посилаючись на супутникові знімки, писав, що Росія, США і Китай побудували нові об'єкти і прорили додаткові тунелі на своїх ядерних полігонах.
Супутникові знімки, які зробили протягом 3-5 останніх років, показують, що на полігонах прорито нові тунелі під горами, дороги і побудовано сховища. Зафіксовано й рух транспортних засобів на таких об'єктах.
У лютому 2023 року Росія вийшла з Договору про стратегічні наступальні озброєння. Як заявляв тоді Путін, йшлося про "призупинення" участі країни-агресорки в договорі.
Вас також можуть зацікавити новини: