У Міністерстві закордонних справ Угорщини назвали ордер на арешт президента країни-агресора РФ Володимира Путіна «символічним», мовляв, диктатор не поїде в жодну країну, де його можуть заарештувати. У відомстві також заявили, що такі кроки «не наближають закінчення війни в Україні».
Таку заяву озвучив заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Левенте Модер, передає Суспільне.
"Ми переконані, що символічні дії не наблизять завершення цієї війни. Я думаю, що цей конкретний випадок (видача ордера на арешт Володимира Путіна, – ред.) швидше символічний, тому що, очевидно, російський президент не поїде в жодну країну, де його можуть заарештувати", – сказав Модер.
Він додав, що Угорщина поки хоче надати "відчутну допомогу" Україні, зокрема, в поліпшенні життя українських дітей, які відвідують школи в країні.
Водночас чиновник зазначив, що з усіма людьми, відповідальними за військові злочини, повинні вчинити згідно закону.
"Ця позиція Угорщини стосується всіх випадків незалежно від національності, країни або будь-якої приналежності", – пояснив представник МЗС Угорщини.
Він додав, що, врешті-решт, справедливість повинна перемогти.
"Можливо, в більш довгостроковій перспективі, ніж в короткостроковій. Скажімо, ми в цілому підтримуємо справедливість, як би важко її не було досягти. Але це те, що ми думаємо, і це те, що ми озвучуємо з початку цього конфлікту", – резюмував Модер.
Як повідомляв Главред, в уряді прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана не бачать законних підстав для арешту Путіна, який почав криваву війну проти України. Глава апарату прем'єр-міністра Угорщини Гергелі Гуляш заявив, що країна не буде заарештовувати російського диктатора Володимира Путіна навіть після видачі відповідного ордера.
Варто зазначити, що Угорщина раніше підписала і ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що відмова Угорщини заарештовувати Путіна навіть у разі його приїзду в країну лише місцевому уряду "головного болю".
Римський статут - це головний документ роботи Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Він регулює його роботу, визначає види покарання та функції Асамблеї держав-учасниць.
Статут схвалили в 1998 році, документ набув чинності в липні 2002 року. Його підписали і ратифікували 122 країни, 31 країна лише підписала. США, Росія, Ізраїль та Північний Судан спочатку поставили свої підписи, але передумали і відкликали їх.
Статут визначає повноваження суду в Гаазі з розслідування масштабних злочинів: геноциду, злочинів проти людства, військових злочинів. Після ратифікації Римського статуту держава стає учасником Міжнародного кримінального суду, а злочини її громадян або вчинені на її території – підсудними суду в Гаазі.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році зробити це є одним з її прямих міжнародних зобов'язань. Статут передбачає можливість, що і без ратифікації держава може визнати юрисдикцію Суду у певних справах, подавши про це належну заяву.
Україна визнала його юрисдикцію з двох питань двома заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року у справах Майдану і 8 вересня 2015 року – про злочини проти людяності та військових злочинів, скоєних на її території.
Інші новини: