Важливе із заяв Чаленка:
Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко прокоментував ймовірність військового зіткнення країни-агресора РФ з країнами НАТО.
«Тут питання в тому, як завдяки де-факто завершенню російсько-української війни вдасться закріпити превентивні домовленості про ненапад, наприклад, на Європу», — підкреслив він в інтерв'ю Главреду.
Експерт вважає, що варто чекати певних напрацювань, щоб не допустити безпосереднього зіткнення країн НАТО з РФ.
«Але в цій ситуації об’єктивні можливості Росії вести війни без демілітаризації збережуться. Вони, звичайно, можуть відновитися досить оперативно — за рік-два. Тому це вже питання в цілому Заходу щодо забезпечення власної безпеки, сталого режиму санкцій у зв'язку з системною загрозою з боку путінського режиму. Ми не знаємо точно, що буде після путінського режиму. Є певні природні причини, і ми розуміємо, що так чи інакше, умовно кажучи, у найближче десятиліття, можливо й раніше, це питання вирішиться», — каже він.
Співрозмовник нагадав про те, що у диктатора РФ Володимира Путіна є теоретична можливість залишатися при владі до 2036 року.
«Саме тому вкрай важливо, щоб Європа розглядала свою безпеку не тільки у призмах російсько-української війни та її завершення, але й розуміла подальші загрози, які несе для неї путінський режим. У його ідеологічному ядрі закладено подальше посилення напруженості, подальша ескалація та ведення воєн.
Щоб не було повторення, умовно кажучи, десь у Нарві чи Сувалках, має відбутися переформатування європейського простору безпеки. Навіть якщо у росіян буде бажання кудись йти, вони повинні розуміти, що можливостей для цього точно не буде. І у випадку з Україною вони повинні усвідомлювати: недостатнє опрацювання подібних тем просто і надалі руйнуватиме саму Російську Федерацію», – додав Чаленко.
Екс-дипломат Росії Борис Бондарєв висловив думку, що російське керівництво може бути зацікавлене у перевірці стійкості та згуртованості Північноатлантичного альянсу. За його словами, одним із можливих напрямків такої стратегії може стати спроба посилити існуючі суперечності між державами-членами НАТО та послабити їхню єдину позицію.
На думку експерта, зниження рівня внутрішньої єдності Альянсу здатне створити додаткові ризики для європейської безпеки. У разі ослаблення механізмів колективного захисту окремим країнам Європи довелося б більшою мірою покладатися на власні ресурси для забезпечення безпеки та шукати нові формати взаємодії з іншими державами, включаючи Росію.
Як повідомляв Главред, генсекретар Альянсу Марк Рютте раніше говорив, що Росія, можливо, через 5-7 років нападе на одну з країн НАТО. За словами Рютте, Альянсу потрібно підготуватися до всіляких сценаріїв.
Росія готується до війни і може напасти на країну НАТО, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни. До такого висновку вони дійшли після заяви президента США Дональда Трампа про те, що Путіна цікавлять не тільки українські території.
Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв вибухнув пропагандистськими вигуками на адресу Марка Рютте, який сказав, що Китай може напасти на Тайвань, а для відволікання уваги Заходу здатний підбурити Росію до атаки на НАТО. Медведєв у відповідь виступив із «погрозами» та дивними звинуваченнями на адресу Рютте.
Інші новини:
Ігор Олегович Чаленко — український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.