Що сказав Лакійчук:
На тлі посилення ракетно-дронових атак країни-агресорки Росії Україна працює над новою далекобійною зброєю, щоб демілітаризувати регіони ворога. Мова йде про ракету FP-7.
Про це у колонці для Главреда розповів керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук. Він оцінив потенціал українського аналога ATACMS та пояснив, чому адаптація зенітних ракет може стати критичним кроком.
Підпишіться на наш канал у WhatsApp, щоб першими дізнаватися головні новини.
За словами експерта, найімовірніше, мова йде про рішення на базі зенітних ракет з комплексів С-300 і С-400. Firepoint взяла цю ракету за прообраз.
"Один із найскладніших і найдовших процесів у виробництві ракети — це її аеродинаміка, сама конструкція корпусу. Подейкують, що, на відміну від російської, її корпус із композиту — це теж плюс. Відповідно, змінили "начинку": систему наведення та інші елементи, щоб адаптувати ракету для ураження наземних цілей", - зауважив Лакійчук.
Такий шлях у розробці дозволив провести проєктування у стислі терміни. При цьому варто зауважити, що варіант із ракетою FP-7 є іншим рішенням, ніж ATACMS. Тому їх можна порівнювати хіба що за дальністю польоту і можливістю доставити бойову частину.
Хоча бойові випробування ракети FP-7 ще не почалися, у Москві вже поширюється паніка. А все тому, що росіяни розуміють - Україна буде перевіряти усі розрахунки не на полігонах, а в реальних умовах.
"У будь-якому випадку росіянам додається проблем. З’являється ще один вид зброї, точніше — різновид ракет. І це великий плюс для України, тому що ефективність ударів по території противника визначається не якимось одним "вундерваффе", а комплексом засобів", - додав Лакійчук.
Розробкою нової далекобійної ракети Україна покращить своє становище. По-перше, ця зброя може пробити ешелоновану ППО Росії для посилення атак на ворожі об'єкти. По-друге, Україна зможе заміщати імпортні ракети, яких через ситуацію на Близькому Сході може не вистачити.
Експерт пояснив, що попри можливість, удари по московському регіону не є доцільними, адже в України не так багато засобів ураження, щоб витрачати їх на символічні удари.
"З тією кількістю ракет, яку ми маємо, значно важливіше уражати військові та критичні цілі. І хоча в Москві та Московській області є багато підприємств військово-промислового комплексу — від Люберців і далі по всьому регіону — цілі там є. Але питання не в "знаковості" цілі, а в ефективності: кожна ракета має давати максимальний результат — не лише психологічний, а й військовий, який впливає на ситуацію на полі бою. А психологічний ефект — це вже "туман війни", невизначеність. Ворог знає, що ми можемо — і хай тремтить", - підсумував керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Нагадаємо, Главред писав, що Сили оборони України завдали ударів по авіаційних підприємствах на території Росії. Йдеться про авіабудівний заводу "Авіастар" в Ульяновській області та авіаремонтний завод в Новгородській області.
Раніше повідомлялося, що Шойгу сказав, що Урал, який ще недавно був недосяжний для повітряних ударів з України, тепер "перебуває в зоні прямої загрози".
Напередодні стало відомо, що у період з 14 по 16 березня 2026 року Москва та Московська область опинилися під однією з наймасштабніших атак безпілотників від початку року.
Більше новин:
Павло Лакійчук - військовий моряк у відставці. У період з 2013 до окупації Криму агресором Росією - керівник інформаційних проєктів аналітичного центру "Номос" у Севастополі. Був заступником головного редактора журналу "Чорноморська безпека".
Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" у 2015-2016 роках.
Член координаційної ради Громадянської ліги "Україна-НАТО".
Керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Сфера дослідницьких інтересів: національна безпека держави, міжнародне і морське право, євроатлантичне співробітництво та історія військово-морського мистецтва, зазначено на сайті Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".