Що сказав Лакійчук:
На тлі посилення ракетно-дронових атак країни-агресорки Росії Україна працює над новою далекобійною зброєю, щоб демілітаризувати регіони ворога. Мова йде про ракету FP-7.
Про це у колонці для Главреда розповів керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук. Він оцінив потенціал українського аналога ATACMS та пояснив, чому адаптація зенітних ракет може стати критичним кроком.
Підпишіться на наш канал у WhatsApp, щоб першими дізнаватися головні новини.
За словами експерта, найімовірніше, мова йде про рішення на базі зенітних ракет з комплексів С-300 і С-400. Firepoint взяла цю ракету за прообраз.
"Один із найскладніших і найдовших процесів у виробництві ракети — це її аеродинаміка, сама конструкція корпусу. Подейкують, що, на відміну від російської, її корпус із композиту — це теж плюс. Відповідно, змінили "начинку": систему наведення та інші елементи, щоб адаптувати ракету для ураження наземних цілей", - зауважив Лакійчук.
Такий шлях у розробці дозволив провести проєктування у стислі терміни. При цьому варто зауважити, що варіант із ракетою FP-7 є іншим рішенням, ніж ATACMS. Тому їх можна порівнювати хіба що за дальністю польоту і можливістю доставити бойову частину.
Хоча бойові випробування ракети FP-7 ще не почалися, у Москві вже поширюється паніка. А все тому, що росіяни розуміють - Україна буде перевіряти усі розрахунки не на полігонах, а в реальних умовах.
"У будь-якому випадку росіянам додається проблем. З’являється ще один вид зброї, точніше — різновид ракет. І це великий плюс для України, тому що ефективність ударів по території противника визначається не якимось одним "вундерваффе", а комплексом засобів", - додав Лакійчук.
Розробкою нової далекобійної ракети Україна покращить своє становище. По-перше, ця зброя може пробити ешелоновану ППО Росії для посилення атак на ворожі об'єкти. По-друге, Україна зможе заміщати імпортні ракети, яких через ситуацію на Близькому Сході може не вистачити.
Нагадаємо, Главред писав, що Сили оборони України завдали ударів по авіаційних підприємствах на території Росії. Йдеться про авіабудівний заводу "Авіастар" в Ульяновській області та авіаремонтний завод в Новгородській області.
Раніше повідомлялося, що Шойгу сказав, що Урал, який ще недавно був недосяжний для повітряних ударів з України, тепер "перебуває в зоні прямої загрози".
Напередодні стало відомо, що у період з 14 по 16 березня 2026 року Москва та Московська область опинилися під однією з наймасштабніших атак безпілотників від початку року.
Більше новин:
Павло Лакійчук - військовий моряк у відставці. У період з 2013 до окупації Криму агресором Росією - керівник інформаційних проєктів аналітичного центру "Номос" у Севастополі. Був заступником головного редактора журналу "Чорноморська безпека".
Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" у 2015-2016 роках.
Член координаційної ради Громадянської ліги "Україна-НАТО".
Керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Сфера дослідницьких інтересів: національна безпека держави, міжнародне і морське право, євроатлантичне співробітництво та історія військово-морського мистецтва, зазначено на сайті Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".