Основні тези Усова:
Президент США Дональд Трамп продемонстрував дуже слабку реакцію на наліт російських дронів на Польщу. Тоді він сказав, що можливо, це була "помилка". Реакція Трампа і реакція країн НАТО показують, що Північноатлантичний альянс як організація не готова навіть до локальних провокацій.
Тим часом країна-агресорка Росія переносить військові дії – поки що не відкриті, але активні – в Європу, і такі дії РФ зачіпають країни НАТО. Про це сказав керівник Центру політичного аналізу та прогнозу, доктор політичних наук Павло Усов в інтерв’ю Главреду.
"Ми спостерігаємо такі реакції [Трампа] постійно – найчастіше вони абсолютно невиразні і навіть можна сказати, підіграють російській пропаганді. Це проявлялося і щодо регулярних бомбардувань України, включно з ударами по житлових кварталах, де гинуть мирні люди, у момент переговорів із Трампом. І при цьому Трамп каже: "Я незадоволений Путіним, я з ним ще поговорю". Про що?", – зазначив Усов.
Тому, за словами експерта, така реакція Трампа на інцидент у Польщі здається очевидною. Але, за його словами, ще більш спірною була реакція генсека НАТО, який заявив, що це не була атака на країну-члена НАТО і що немає сенсу запускати 5 статтю Статуту НАТО.
"При цьому навіть російські Z-канали з сотнями тисяч передплатників прямо стверджують, що ніякої помилки не було: щоб подолати таку відстань, дрону "Гербера" потрібно було запастися додатковим паливом. Він пролетів понад 1000 км, чого раніше не було. Природно, це також відображає оцінку стану ППО. У плані пропаганди Росія зараз лідирує: вони демонструють, що наліт нібито показав неефективність ППО, яка з кількох десятків змогла збити лише кілька штук. Як оцінювати дії країн НАТО за таких обставин – питання складне, і реакції поки що суперечливі", – сказав доктор політичних наук.
Він наголосив, що той факт, що не ухвалюються швидкі рішення щодо укріплення кордону чи щодо постачання додаткових систем ППО для України, а також не розглядається закриття неба хоча б над західною частиною України та кордоном з нею, показує безсилля НАТО в умовах, коли війна триває вже майже чотири роки.
"Тобто НАТО як організація не готова навіть до локальних провокацій. А якщо уявити різнопланову атаку – не тільки по Польщі, а й якщо дрони випадково заблукають і полетять, наприклад, по Литві, Латвії, Естонії, або Румунії, то в політичному плані реакція Трампа на цей інцидент виглядає навіть не вкрай слабкою, а ніякою. При цьому військові дії, поки не відкриті, але вже активні з боку Росії, поступово переносяться в Європу і зачіпають країни НАТО", – додав Усов.
Дивіться відео інтерв'ю Павла Усова Главреду про "потепління" між США і Білоруссю:
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник в інтерв'ю Главреду пояснив мету атаки дронів РФ на Польщу.
За його словами, не можна відкидати такого варіанту, що інцидент із російськими дронами спровокує розкол усередині польської влади, адже там доволі напружені стосунки між президентом, його політичними силами і прем'єр-міністром.
"Якщо замість того, щоб об'єднатися і відкласти політичні суперечки, вони почнуть звинувачувати один одного, то російські стратеги можуть поставити собі "плюсик" за досягнення ще однієї мети – внутрішнього ослаблення Польщі", – зазначив Мельник.
За його словами, друга площина – рівень НАТО, на якому теж очікуються дискусії. Зокрема, країна-агресорка РФ уважно стежитиме, якою буде реакція Білого дому.
Як раніше повідомляв Главред, у ніч на 10 вересня "Шахеди" перетнули кордон Польщі під час атаки – країна підняла винищувачі. Польський аеропорт Жешув призупинив роботу через незаплановану військову активність у небі. Після цього в Польщі повідомили деталі відбиття російської атаки.
Нагадаємо, після цієї атаки генсек НАТО звернувся до Путіна з чітким посланням. Рютте виступив із заявою щодо порушення російськими безпілотниками повітряного простору Польщі.
Також повідомлялося, що Трамп зробив несподівану заяву про вторгнення дронів РФ у Польщу. Дональд Трамп прокоментував інцидент з польським повітряним простором і висловив можливу помилку.
Вас також може зацікавити:
Павло Усов - білоруський політолог, родом із Могильова. Випускник історичного факультету Могильовського держуніверситету, пізніше навчався в аспірантурі БДУ і продовжив наукову кар'єру в Польщі, де захистив докторську дисертацію.
Директор Центру політичного аналізу та прогнозу (Польща). У публічних виступах він регулярно критикує режим Олександра Лукашенка, аналізує відносини Мінська і Москви, а також дає прогнози щодо політичної ситуації в регіоні.
Часто виступає в українських та європейських медіа як коментатор з питань білоруської внутрішньої політики, міжнародних відносин, ролі Лукашенка, а також взаємодії Білорусі з Росією, ЄС, США та Китаєм.
Його спеціалізація - авторитарні режими, політичні трансформації, гібридні війни, інтеграційні процеси Росії та Білорусі.