Коротко:
Кремль планує використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб вибити із Заходу поступки щодо розширення НАТО та послабити оборонний потенціал Альянсу, повідомляє The Telegraph.
Сигналом стала заява помічника Путіна Юрія Ушакова. Він наполягає, що до тристоронніх перемовин Росії, України та США мають долучитися європейські держави, бо без них нібито неможливо дійти згоди. Дипломатичні джерела видання пов'язують цю вимогу саме з бажанням Москви торгуватися щодо майбутнього альянсу.
Водночас сам Ушаков не розраховує на суттєвий прорив і вважає зустріч лише першою спробою намацати ґрунт. Європейські та українські посадовці, своєю чергою, готові порушити в Абу-Дабі ширше питання архітектури безпеки на континенті після завершення війни.
За словами співрозмовників газети, Путін найімовірніше наполягатиме на поверненні до конфігурації безпеки 1997 року. Це час, коли держави колишнього Східного блоку ще не отримали членства в Північноатлантичному блоці. Для східного флангу такий сценарій мав би радикальні наслідки.
"Це може означати виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також з Фінляндії, яка приєдналася до альянсу в 2023 році. Усі ці п’ять країн межують з Росією", - зазначають джерела The Telegraph.
Утім, високопоставлені джерела запевняють, що в Європі, як і раніше, категорично не сприймають російських умов. Один з європейських посадовців нагадав про відповідь, яку Москва вже отримувала напередодні повномасштабного вторгнення.
"Наша позиція залишається такою самою, якою була в січні 2022 року", - наголосив він.
Ідеться про лист, який тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг надіслав до Москви. Тоді Путін натякав, що виконання його вимог дозволить уникнути вторгнення в Україну. Альянс погодився обговорити побоювання Кремля, але категорично виключив виведення військ і ядерної зброї з території колишніх радянських республік.
Оперна співачка, громадська діячка та ексдепутатка Держдуми РФ Марія Максакова вважає, що Дональд Трамп знайшов дієві важелі тиску на Володимира Путіна, які можуть змусити російське керівництво погодитися на переговори з Україною. Йдеться про санкції, які почали завдавати безпосередньої шкоди оточенню російського президента. Про це вона заявила під час чату на Главред.
Одним із ключових інструментів тиску Максакова назвала обмеження щодо платіжної мережі А7, яку Росія та Іран використовували для обходу фінансових санкцій як альтернативу SWIFT. На її думку, саме ці заходи зачепили фінансові інтереси оточення Путіна.
"Мені здається, що саме санкції проти А7 (А7 - це глобальна платіжна мережа, яку використовували Росія та Іран для обходу фінансових обмежень, вона працювала як альтернатива SWIFT, - ред.) стали тим, що безпосередньо зачепило активи путінського угруповання. Лише зараз вони почали зазнавати прямих збитків", - зазначила Максакова.
Як писав Главред, новий мирний план США щодо припинення війни в Україні передбачає відмову Києва від вступу до НАТО, створення демілітаризованої зони на Донбасі та послаблення санкцій проти Росії. Натомість Україні пропонують інвестиційний пакет і членство в Європейському Союзі, повідомляє The Economist.
Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав би мирну угоду про завершення війни вже сьогодні і готовий зупинити бойові дії за нинішньою лінією зіткнення. При цьому Київ не погодиться визнати окуповані території російськими.
20 жовтня в Осло відбулися переговори щодо врегулювання російсько-української війни. Україна та її партнери обговорили гарантії безпеки, територіальні питання, санкції проти Росії та план відновлення країни після війни.
21 жовтня спеціальний посланник США Стів Віткофф прибув до Росії, щоб представити Кремлю оновлену пропозицію щодо припинення війни.
Перша технічна зустріч у відновленому тристоронньому форматі "Україна - США - Росія" може відбутися в першій половині листопада в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів. Проведення переговорів на рівні лідерів країн стане можливим пізніше.
Вас може зацікавити:
The Daily Telegraph, відома в Інтернеті та в інших місцях як The Telegraph, є британською щоденною консервативною широкоформатною газетою, що видається в Лондоні Telegraph Media Group і поширюється у Великобританії та за кордоном.
У листопаді 2004 року The Telegraph відсвяткувала десяту річницю свого веб-сайту Electronic Telegraph , який тепер перейменовано на www.telegraph.co.uk. Електронний телеграф був запущений у 1995 році. 8 травня 2006 року відбувся перший етап значного редизайну веб-сайту з розширенням макета сторінок і більшою популярністю аудіо-, відео- та журналістських блогів, пише Вікіпедія.