Ключові тези:
Відкриті провокації Росії проти країн НАТО не обов’язково призведуть до скорочення військової допомоги Україні. Навпаки, нові загрози на східному фланзі Альянсу можуть підштовхнути європейські країни до посилення тиску на Москву. Про це повідомив політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка Максим Розумний в інтерв’ю Главреду.
"Якщо говорити про можливі провокації чи ескалацію конфліктів на східному фланзі НАТО, то прямого негативного впливу це не матиме. Якщо це відбуватиметься на тлі продовження російсько-української війни в нинішньому форматі, то це класика військового мистецтва: коли на тебе атакують на правому фланзі, має сенс посилити тиск на лівому та завдати противнику удару там, де це можливо", - зазначив Розумний.
Окремо він розглянув можливий сценарій із посиленням російської активності в Балтійському регіоні. У такому випадку європейським країнам доведеться одночасно враховувати війну проти України та безпекові ризики безпосередньо для країн НАТО.
"Відповідно, якщо Росія паралельно з російсько-українською війною почне, наприклад, проєктувати силу в Балтійському регіоні, європейським стратегам не складе труднощів скласти два плюс два. Вони зрозуміють, що зменшити ці ризики та напругу можна за рахунок посилення, що дозволить їй сильніше завдавати ударів по Росії", - наголосив експерт.
Водночас із фінансуванням ситуація, за оцінкою Розумного, складніша. Він звернув увагу на зміну ставлення частини європейського суспільства до тривалої допомоги Україні.
"Що стосується фінансової підтримки, тут ситуація складніша. Загалом фінансова підтримка України стає менш популярною і менш схваленою частиною західного, зокрема європейського, суспільства", - сказав Розумний.
Експерт вважає, що сама по собі зміна інформаційного фокусу через загрози НАТО навряд чи суттєво погіршить становище України. Водночас постійна увага до питання допомоги може мати зворотний ефект серед частини європейців.
"Тому з цим нам доведеться мати справу в будь-якому разі, але саме по собі переключення уваги істотно на це не вплине. Навпаки, можливо, постійне зосередження уваги на допомозі Україні вже починає дратувати частину європейського пересічного громадянина. Якщо це відбуватиметься здебільшого в тіні, то, можливо, для нас це навіть краще", - припустив Розумний.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо критично висловився щодо підтримки України, заявивши про високий ризик прямого зіткнення між НАТО та Росією через рішення західних політиків. Він підкреслив, що Братислава не відправлятиме своїх військових, і застеріг від провокацій, які можуть призвести до застосування Статті 5 Північноатлантичного договору.
Голова Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка разом із представниками європейських спецслужб і лідерами країн Балтії попередив про можливу спробу Кремля випробувати готовність Альянсу. За даними розвідки, потенційна ескалація очікується вже в найближчі місяці й може включати диверсійні операції, використання дронів або навіть обмежене вторгнення.
Військовий експерт Роман Світан припустив, що в разі нападу на країни НАТО Росія почне ескалацію не з ракетних ударів, а із застосування безпілотників для тестування реакції союзників. На його думку, агресор може використати для першого етапу відновлені українські БпЛА, після чого поступово нарощуватиме інтенсивність атак.
Читайте також:
Максим Розумний – український політолог, філософ, журналіст, поет. Доктор політичних наук. З 2024 року – професор кафедри міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Народився 27 червня 1969 року в місті Київ. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1992). Завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень (2005-2008); радник віце-прем'єр-міністра України (2008); завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (з 2009), пише Вікіпедія.