Що сказав Петр Павел:
Президент Чехії Петр Павел заявив, що НАТО має продемонструвати більш рішучу позицію у відповідь на дії Росії біля східних кордонів Альянсу.
В інтерв'ю The Guardian він закликав союзників «показати зуби» Москві і не залишати без реакції постійні провокації.
За словами чеського лідера, Росія систематично перевіряє готовність НАТО до відповідних дій, діючи на межі, але не переходячи поріг, який автоматично запускає дію п'ятої статті Вашингтонського договору. Павел підкреслив, що Кремль добре вивчив механізми Альянсу після анексії Криму і використовує це у своїй стратегії тиску.
Президент Чехії зазначив, що НАТО необхідно застосовувати більш рішучі і навіть асиметричні заходи, інакше Москва може посилити агресивну поведінку. Він також висловив занепокоєння недостатньою, на його думку, готовністю США продовжувати жорсткий тиск на Росію, хоча утримався від прямої критики президента США Дональда Трампа.
Павел нагадав, що раніше вже заявляв про зниження довіри до НАТО на тлі останніх політичних рішень Вашингтона, однак зараз відмовився розвивати цю тему. Натомість він зосередився на необхідності єдності всередині Альянсу.
За його словами, Росія регулярно використовує небезпечні маневри в повітрі та в акваторіях Чорного і Балтійського морів, включаючи зближення з військовими кораблями та порушення повітряного простору.
"Коли я запитав їх, чому вони здійснюють провокаційні дії в повітрі, зближення або прольоти над військовими кораблями в Чорному або Балтійському морі, їхня відповідь була: "Тому що ми можемо". Саме таку поведінку ми й допустили", – сказав він.
Чеський президент вважає, що надмірна ставка виключно на дипломатію може призвести до ослаблення НАТО і створити враження нерішучості. Він підкреслив, що Росія «розуміє насамперед мову сили», особливо якщо за заявами слідують конкретні дії.
Павел припустив, що в разі продовження порушень повітряного простору НАТО союзникам доведеться розглядати можливість знищення безпілотників або навіть пілотованих літаків, якщо ситуація стане критичною.
Крім того, він запропонував подумати над асиметричними заходами тиску, не пов'язаними з людськими жертвами. Зокрема, йдеться про потенційне обмеження доступу до інтернету, супутникових систем або додаткове відключення російських банків від міжнародної фінансової інфраструктури.
На думку президента Чехії, відсутність жорсткої реакції з боку НАТО може підштовхнути Росію до подальшої ескалації.
Колишній радник уряду Чехії з питань національної безпеки Томаш Пояр заявляв, що Росія здатна здійснити військовий напад на одну з країн НАТО, але місце потенційного удару може виявитися зовсім не там, де його традиційно очікують.
«Ми завжди дивимося в першу чергу на найслабші ланки і зосереджуємося на уявленні, що якщо Росія колись вирішить перевірити єдність НАТО, то зробить це саме в Балтії. Можливо, варто задуматися, чи не відбудеться такий тест зовсім в іншому місці. Наприклад, регіон Чорного моря з цієї точки зору може бути навіть цікавішим», — додав він.
Зокрема, Пояр звернув увагу на Болгарію — країну НАТО, яка витрачає на оборону менше, ніж балтійські союзники. На його думку, ця країна потенційно приваблива для російських провокацій.
Як повідомляв Главред, Кремль різко посилює інформаційний тиск на сусідів по НАТО, створюючи грунт для можливих провокацій у їхньому повітряному просторі.
Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач говорив, що ймовірність проведення Російською Федерацією провокації в країнах Балтії досить висока. У Росії вже відбуваються певні дії, які можна розглядати як передумови або підготовку до такого роду наступу чи обмеженої провокаційної операції.
Також відомо, що спецслужби країни-агресора Росії розпочали масштабну операцію з картографування критичної інфраструктури Швеції. Кремль готує ґрунт для реальних диверсій та саботажу.
Вас може зацікавити:
Петр Павел (чеськ. Petr Pavel; нар. 1 листопада 1961 р., Плана, Чехословаччина) — чеський політик і генерал у відставці, президент Чехії з 9 березня 2023 року.Голова Військового комітету НАТО з 2015 до 2018 року, до цього — командувач Генерального штабу армії Чеської Республіки з 2012 до 2015 року.
Переміг на президентських виборах у січні 2023 року, набравши 58,32% голосів у другому турі