Головне із заяви економіста:
Одразу після завершення виборів до Держдуми Кремль запустить нову хвилю мобілізації, яка неминуче спровокує масові протести в російських регіонах. Паралельно влада РФ намагатиметься закрити рекордний дефіцит бюджету, і жоден із можливих варіантів не врятує економіку країни від краху. Про це в інтерв'ю Главреду розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.
На його думку, справжня мета голосування до Держдуми не має стосунку до волевиявлення росіян. Головне завдання Кремля - продемонструвати «одностайну підтримку» провладних партій і отримати формальний карт-бланш на подальші дії.
«У Росії дійсно деякі процеси пов'язані з виборами до Держдуми, хоча насправді це лише формальна легалізація продовження влади Путіна. Кремлю потрібно зафіксувати, що вибори довели «небачену підтримку» провладних політичних партій, і російський народ у цьому одностайний. І коли російська влада легалізована таким чином, вона може робити все, що їй заманеться, аж до наступної імітації виборів», - зазначив Новак.
Експерт зауважив, що після завершення голосування у Росії розпочнуться процеси, приховані під офіційною риторикою. У центрі уваги - масштаб нового призову до армії, адже без нього Кремль не зможе продовжувати війну.
«Уже зараз, одразу після виборів, у Росії розпочнуться дуже цікаві процеси. Насамперед - мобілізація. Можливо, цей процес назвуть інакше, але головне в іншому - наскільки масовим він буде. Іншого варіанту у Кремля просто немає, якщо він хоче продовжувати війну», - наголосив економіст.
Він додав, що на відміну від першої хвилі мобілізації 2022 року, цього разу росіяни підходять до призову з іншим досвідом - реальним відчуттям бойових дій на собі.
«Мобілізація неминуче спровокує нову хвилю негативних процесів у Росії. Тим більше що зараз, на відміну від 2022 року, коли в РФ проводилася перша мобілізація, росіяни вже на власній шкурі відчули війну. Це неминуче викличе бурхливі громадські протести в російських регіонах», - переконаний Новак.
Другий напрямок, який визначить дії Кремля найближчим часом, - спосіб покриття дірки у федеральному та регіональних бюджетах.
За словами Новака, у російської влади залишається лише кілька інструментів, і жоден з них не є безпечним для економіки.
«Тут у Кремля вибір невеликий: продовжувати розпродаж залишків золота, запустити «друкарський верстат» або зазіхнути на гроші кожного росіянина, який має вклади в російських банках. Але жоден із цих варіантів не вилікує і не врятує Росію, а лише поглибить і прискорить економічний крах, за яким неминуче послідує крах військових зусиль, а згодом і політичний крах РФ», - підсумував голова Комітету економістів України.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко говорив, що мобілізацію в Росії проведуть відкрито, однак офіційно "загальною" її не назвуть - Кремль обере обхідні формулювання, щоб уникнути юридичного визнання війни та пов’язаних із цим міжнародних обмежень.
За його словами, від формулювання залежатиме, чи потрапить Росія під додаткові міжнародні обмеження.
«Мобілізацію проводитимуть відкрито, але під різними назвами, наприклад, оголосять "часткову мобілізацію 2.0". Загальна мобілізація має жорстку юридичну прив’язку до офіційно оголошеної війни, а її визнання закриє перед Росією двері таких майданчиків, як Рада Безпеки ООН, де вона й так десятиліттями блокує рішення завдяки праву вето. Саме тому Кремль ніколи не назве власні заходи загальною мобілізацією, а війну – війною», - пояснив Коваленко.
Як повідомляв Главред, аналітики Інституту вивчення війни говорили, що Кремль продовжує заперечувати плани щодо проведення мобілізації у Росії після виборів до Держдуми, ймовірно, щоб стримати росіян від масової втечі за кордон.
Дані Головного управління розвідки та Служби зовнішньої розвідки свідчать про те, що Росія планує проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026-2027 роках. Москва розраховує набрати 300 тисяч осіб цього року і 300 тисяч осіб наступного.
Полковник Геміш де Бреттон-Гордон заявляв, що російський диктатор Володимир Путін ризикує мобілізувати не просто ще одну хвилю бійців для фронту, а армію, яка згодом може змусити його завершити війну проти України.
Читайте також:
Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.