На Заході вже не бояться ядерних погроз агресора Росії і стали більш рішуче озвучувати риторику щодо подальшої підтримки України. Кремль це розуміє і починає ще сильніше малювати свої "червоні лінії", але ані Київ, ані союзники особливо не реагують.
У матеріалі Time йдеться про те, що Москва, як і раніше, намагається перешкодити Заходу надавати військову підтримку Україні. Особливо в питанні, пов'язаному з далекобійними ударами вглиб російської території.
Позиція західного світу наштовхується на нові погрози з боку представників кремлівського режиму, але не викликає особливих емоцій.
Наприклад, прем'єр Данії Метте Фредеріксен у відповідь на слова спікера Держдуми В'ячеслава Володіна про те, що російська балістична ракета нібито може долітати до Страсбурга, де розташований Європарламент за 3 хвилини, зазначила типовість російських заяв.
"Якщо така риторика посилюватиметься, то ми маємо бути до цього готові", - уточнила вона.
За словами Фредеріксен, вона не знає, чим є риторика РФ - правдою чи блефом.
"(Проте, - ред.) ми ніколи не можемо дозволити комусь, хто не поважає демократію, права людини і все те, у що ми віримо, - ми не можемо дозволити йому вирішувати, що нам робити", - додала данська прем'єрка.
Журналісти зазначили, що реакція на російські ядерні погрози серед високопосадовців на Заході стає дедалі виваженішою.
"Зважена реакція відповідала зростаючій тенденції серед західних чиновників. Для багатьох із них Володимир Путін став схожим на хлопчика, який занадто часто кричав про ядерну зброю, притупляючи вплив свого власного ядерного стримування і дозволяючи багатьом європейцям позбутися страху перед ним", - ідеться в статті.
"Єдина червона лінія, яку я бачу в цій війні, вже була перетнута, коли вони напали на Україну", - також сказала Метте Фредеріксен.
Утім, Кремль, усвідомлюючи, що його так звані червоні лінії ігноруються, лише посилює свою ядерну риторику. Журналісти нагадали, що після погроз Володіна щодо удару по будівлі Європарламенту в Страсбурзі, Путін заявив про плани зі зниження порогу застосування ядерної зброї: мовляв, Росія може відповісти атомною бомбою на широкомасштабну атаку із застосуванням ракет і безпілотників.
"Ця формальна зміна в ядерній доктрині, яка раніше передбачала ядерну відповідь лише у разі екзистенційної загрози для Росії, потрапила до заголовків газет і викликала новий виток дебатів у західних столицях. Але це не викликало помітної зміни тональності з боку України або її найближчих союзників", - підкреслюється в матеріалі.
Ядерна зброя - зброя масового ураження, складається з вражальних компонентів ударної, температурної та опромінюючої дій. На відстані близько кілометра від центру вибуху відбуваються суцільні руйнування та знищується все живе поза укриттями. Така дія зумовлена тим, що потужність ядерного вибуху набагато більша, ніж будь-якого боєприпасу, створеного на основі хімічної вибухівки, пише Вікіпедія.
Путін не завжди адекватний, але навряд чи застосує ядерну зброю, сказав президент Володимир Зеленський, коментуючи нові російські ядерні загрози. Але складно сказати, які конкретні наміри можуть бути у Путіна.
Умови застосування ядерної зброї визначатиме Міноборони РФ, сказав рупор Кремля Дмитро Пєсков. При цьому він закликав надмірно не апелювати до ядерної доктрини в контексті російсько-української війни.
Путін реально розглядає можливість ядерного удару, вважає політолог Максим Разумний. На думку експерта, глава Кремля також вивчає можливу реакцію Заходу, у якого є механізми для відповіді на такі потенційні дії Москви.
Інші новини: