Читайте в матеріалі:
США в односторонньому порядку скасували санкції, що забороняли купівлю російських нафтопродуктів, тоді як Москва не запропонувала Вашингтону жодного кроку для завершення війни чи перемир’я. Домовленість з Дональдом Трампом російський диктатор Володимир Путін отримав на тлі результативних ударів Сил оборони України по НПЗ. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
До ударів по нафтопереробних потужностях РФ забезпечувала 9,5 % світових поставок дизельного палива, однак потім експорт довелося зупинити. Тепер Москва отримує можливість продати на світовому ринку від 0,3 до 3 млн тонн і спрямувати ці гроші на продовження бойових дій.
Оцінку переговорної позиції Вашингтона аналітики сформулювали максимально жорстко.
«Рішення США надати Росії дозвіл на експорт дизельного палива є односторонньою поступкою з боку США в їхній переговорній позиції з Росією, тоді як Росія не пропонувала США жодних поступок у переговорах про припинення війни в Україні», - йдеться у звіті ISW.
Дефіцит палива всередині країни змусив Кремль призупинити зовнішні поставки ще з 8 липня 2026 року. Приводом стала серія успішних атак на середній та великій дальності, якими українські військові перекривали логістику пального для фронту.
Масштаб першої партії, про яку Трамп оголосив після розмови з Путіним, не витримує перевірки арифметикою. Політичний аналітик Володимир Горбач звертає увагу, що 300 тис. тонн дизеля - це приблизно 2,2 млн барелів, трохи більше ніж півдобове споживання дистилятів у США, а морський ринок дизеля становить близько 8 млн барелів на добу.
«Отже, 300 тис. тонн - це приблизно 6–7 годин світової морської торгівлі, або 3–4 великі продуктові танкери класу LR2», - написав Горбач у Facebook.
Нинішній розрив між попитом і пропозицією аналітик оцінює в 1,5–2 млн барелів на добу - через простої заводів у Росії та Перській затоці й російську заборону на вивезення. Одна така партія покриває цей розрив приблизно на одну добу. Навіть найближчі обіцянки - 300, 500 і ще 1000 тис. тонн, разом близько 13 млн барелів - це півтори-дві доби морського ринку або тиждень поточного дефіциту.
Є й питання фізичної спроможності виконати обіцяне. Ще 1 жовтня російський диктатор публічно заявляв, що поставок не буде, доки діють обмеження на нафту та нафтопродукти, а самі експортні заборони Москва продовжувала до кінця жовтня. У вересні морський вивіз російського дизеля впав до мінімуму за більш ніж десятиліття - близько 144 тис. барелів на добу.
Віддати навіть першу партію «негайно» Росія зможе хіба що ціною внутрішнього дефіциту палива або розпродажу накопичених запасів, переконаний Горбач. Зате Путін, за його словами, отримав ліцензію на торгівлю до 7 квітня 2027 року.
«Трамп практично нічого не отримає, а Путін отримує «ліцензію» на торгівлю дизелем до 7 квітня 2027 року. По суті, індульгенцію за те, що він досі робив з Україною», - підкреслив аналітик.
Логіку Білого дому економіст Віталій Шапран пояснює насамперед внутрішньополітичним календарем. За його оцінкою, домовленості мають на 75% політичний, передвиборчий відтінок і лише на 25% дипломатичний, адже виборець хоче бачити дешевше пальне на АЗС.
«Невелика дизельна угода Трампа з Путіним виглядає майже як старий радянський анекдот, коли один кооператор домовився з іншим про обмін вугілля на яблука, після чого один пішов шукати вугілля, а інший - яблука», - іронізує Шапран у Facebook.
Заборону на вивезення до РФ запровадили не випадково: проблеми з паливом виникали навіть у аграріїв, а країна має зобов’язання перед Центральною Азією та Монголією. Послабивши санкції, Вашингтон фактично підштовхує Кремль до переговорів із Києвом - адже виконати угоду Путін зможе лише за умови, що українські удари по НПЗ припиняться.
«Знаючи манери росіян у міжнародних економічних відносинах, передбачаю, що вони просто вилучать зі свого внутрішнього ринку 300 000 тонн і відправлять їх до США, щоб похвалитися перед американцями», - припустив економіст.
Наслідком цього стануть додаткові черги на російських заправках, хоча доля власного населення Кремль ніколи не хвилювала, зазначає він. А вирішувати глобальну дизельну кризу, на думку Шапрана, Білому дому слід не в Москві, а на Близькому Сході - саме там є обсяги, здатні вплинути на світову ціну.
Як писав Главред, країна-агресор Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного палива на американський і світовий ринки. Про цю домовленість президент США Дональд Трамп оголосив 9 жовтня одразу після телефонної розмови з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.
Загальний обсяг, за його словами, має сягнути 3 млн тонн у стислі терміни. У поєднанні з нафтою, що надходить через Ормузьку протоку, це, за прогнозом американського президента, обвалить ціни на дизельне паливо для американців і всього світу рекордними темпами.
У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що послаблення санкцій проти Москви без довгострокової домовленості про деескалацію є очевидною слабкістю і лише продовжить війну.
«Це грає на руку Росії, на те, що вона вбиватиме більше, воюватиме довше, ще менше поважатиме Америку і завдасть ще більше втрат і збитків світу», - сказав Зеленський, коментуючи розмову президентів США та Росії.
Як пише Axios з посиланням на американського чиновника, безпосередньо обізнаного з ситуацією, Трамп пішов на угоду щодо дизельного палива з Путіним після того, як Київ проігнорував близько півдюжини звернень Вашингтона з вимогою зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи.
Цей крок спровокував нову кризу у відносинах з Києвом і може зірвати чергову спробу адміністрації США вибудувати схему завершення війни. Співрозмовник видання був різким у оцінці поведінки української сторони.
«Зеленський неправильно оцінює ситуацію. Продовжуючи наносити удари по НПЗ, він руйнує ту добру волю, яку вибудував із Трампом за останні шість місяців», - сказав американський чиновник.
Пізніше Трамп публічно прокоментував закиди Зеленського щодо угоди між Вашингтоном і Москвою про постачання російського дизельного палива. У інтерв’ю журналістам 9 жовтня Трамп наголосив, що США залишаються «сильним партнером», а сама угода з російським диктатором Володимиром Путіним є необхідною для американської економіки.
Інші новини:
Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) – американський аналітичний центр, заснований 2007 року військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.
Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, "зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів". З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пиши Вікіпедія.