Ситуація в політичних колах Європи досить складна і тому зростає тенденція на прихід до влади популістів. Про це в інтерв'ю Главреду розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
"Такий запит є у частини суспільства, яка, зокрема, знаходиться під впливом конспірологічних теорій, голосує за популістські політичні сили, шукає простих рішень складних проблем і ностальгує за дитинством народної демократії соціалізму в Східній Європі, стурбована міграцією в своїй країні, зникненням ідентичності і звинувачує в цьому традиційні політичні партії. У цьому є і проблема найбільш традиційних політичних партій, соціал-демократів, лібералів і консерваторів, які підтримують Україну, але політичні сили не можуть знайти риторику, яка була б прийнятна їх базовому електорату, який розмивається популістами. Вони не висувають адекватний порядок денний, намагаються діяти в руслі спільної позиції Європейського Союзу та Європейської комісії", ‒ сказав він.
За словами Кулика, досить кількість політичних партій в Європі зараз втрачає свою популярність.
"Але Єврокомісія знаходиться в Брюсселі, а проблеми – в умовній Братиславі, і проблеми фермера, робітника ближче до цього регіону. І в багатьох європейських країнах виборець, який зараз похитнувся в бік популістів, раніше голосував за соціалістів, традиційних правих або консерваторів. Він так голосує, бо не бачить, що його інтереси захищають традиційні політичні партії. У Німеччині це, наприклад, християнські демократи, тому там голосують за "Альтернативу для Німеччини" або Die Linke (партія "лівих"). У Словаччині вони починають голосувати за "Смер", а не за традиційних соціал-демократів або консерваторів. Тому що ці партії себе не виправдали: їхні уряди не знайшли якоїсь адекватної економічної програми, не захистили внутрішній ринок, допустили здачу позицій у діалозі з Єврокомісією", - сказав він.
Як каже Кулик, українським дипломатам бажано апелювати не стільки до європейських політичних класів, скільки до суспільств європейських країн.
"Значно підірвані позиції традиційних політичних партій були ще до повномасштабної війни Росії проти України, за часів Covid-19. І Європа, особливо Центральна і Східна, не оговталася від удару по середньому класу, середньому і дрібному бізнесам. Втрати не були компенсовані - навпаки, на тих, хто втратив тоді і хто майже розорився зараз, покладається ще й податковий тягар "дитинки-України". А популісти на цьому вдало маніпулюють, відстежуючи, що підвищення тарифів на газ і цін на паливо, комуналка, ціни на товари – це все наслідок того, що в Україні війна, що Україна не йде на переговори з Росією. Тому середній умовний словак, поляк або угорець повинен платити більше, і задає питання "Доки?", тобто чому вони повинні платити за війну, яка їх не стосується (хоча насправді це стосується всіх). Словаки та угорці забули, що таке російська військова присутність і російське військове вторгнення, хоча минуло якихось 50-60 років. Тому, по-моєму, з цим треба працювати. Але, знову-таки, я не бачу, що наш МЗС або наше політичне керівництво вдається до розмови з суспільством: словацьким, угорським, польським. Вони апелюють до політичного класу, причому до традиційних політичних партій. А треба говорити з суспільством, і якщо цього не робити, ми втратимо лояльність наших сусідів", ‒ сказав він.
Віталій Кулик (22 вересня 1976, Київ) - український політичний експерт, колишній головний консультант Національного Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО. З 1998 року і по сьогодні - директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
До розпаду країни-агресора Росії ще поки далеко, але набагато ближче і ймовірніше виглядає початок її занепаду. Якщо почнеться занепад, це може мати ланцюгову реакцію і привести до більш серйозних наслідків для РФ. Радикальні сценарії в Росії можуть втілитися в життя при одному сценарії – якщо соціальні проблеми накладуться на економічні. Таку думку висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Ніхто в світі станом на цей час не підштовхує Росію до розпаду, тому що інші держави бояться ризиків, які цей процес може за собою потягнути, і не хочуть брати на себе таку відповідальність. Але того, що РФ може розпастися сама собою без їх втручання, жодна держава вже не боїться, вважає експерт з питань міжнародної безпеки, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.
Держава-окупант РФ у своєму нинішньому вигляді довго не проіснує і рано чи пізно розвалиться. Про це заявив заступник командира батальйону "Арей" Української добровольчої армії Сергій Жеребило.
Інші новини: