Про що пише Telegraph:
Коаліція охочих може втратити керівне ядро вже наступного року: Кір Стармер залишив посаду прем’єр-міністра Великої Британії, а Еммануель Макрон залишить Єлисейський палац до квітня 2027 року після завершення другого терміну. Британські чиновники вже опрацьовують сценарії для англо-французьких відносин, включаючи майбутнє самої коаліції та обмін секретними розвідданими, пише The Telegraph.
Тандем Лондона і Парижа об’єднав понад 30 країн для підтримки України та розгортання військових контингентів як гарантії припинення вогню. Дві ядерні держави Європи також очолюють плани розмінування Ормузької протоки. На прощанні зі Стармером Макрон особисто відзначив його «історичну роль», а британський прем’єр став першим чинним главою уряду Великої Британії, який отримав найвищу французьку нагороду.
Тривогу західних чиновників викликає насамперед вакуум після виборів у Франції, які відбудуться через дев’ять місяців. Фаворитом букмекерів вважають Марін Ле Пен, яка пообіцяла вивести країну з військового командування НАТО, скасувати санкції проти Росії та схилити Київ до мирної угоди на умовах Москви. Її головний конкурент Жан-Люк Меланшон йде далі й анонсує повний вихід з Альянсу - у разі перемоги будь-кого з них західний чиновник прогнозує «велику проблему» для НАТО.
«Існують побоювання щодо вакууму лідерства, який може залишити Європу без керма», - пише The Telegraph.
Зміна влади в Лондоні відбулася на тлі внутрішніх провалів: Стармер вирішив піти з великої політики раніше, ніж його могли усунути депутати від Лейбористської партії. Його наступник Ендрю Бернем має репутацію сильного керівника у внутрішніх справах, але майже не має досвіду у зовнішній політиці.
Новий прем’єр запевняє союзників у високому рівні спадкоємності в питаннях України та НАТО, а першу особисту зустріч із іноземним лідером провів саме з Володимиром Зеленським - на військово-морській базі в Портсмуті цього тижня.
Найбільш очевидним кандидатом на місце Макрона поруч із Великою Британією виглядає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який реалізує проєкт перетворення бундесверу на найбільшу армію Європи. Однак канцлер загруз у внутрішніх кризах, керує дедалі більш непокірною партією і сам стикається з питаннями про те, чи довго він утримається на посаді.
Різку оцінку дав депутат Бундестагу від ХДС, колишній полковник і член комітету з закордонних справ Родеріх Кізеветтер, який вважає лідера власної партії «не Черчиллем». На його думку, дві правлячі партії уражені так званим «московським зв’язком» - частина їхніх членів готова повернутися до ведення бізнесу з Росією після війни. Наслідком цього депутат вважає утримання критичної зброї, зокрема далекобійних ракет Taurus, та відмову затримувати судна тіньового флоту.
Ще одне закидання на адресу Берліна - блокування заборони на вільне пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та відмова закривати «Російський дім» у столиці, який вважають прикриттям для мережі агентів.
«Ці дії - сигнали для Москви, що ви робите менше, ніж могли б. Це не лідерство, то хто ж тоді може вести Європу? Нам потрібен Черчилль. У нас було кілька моментів для Черчилля, але Черчилля в Європі поки що немає», - підкреслив Кізеветтер.
Німеччина, на відміну від Великої Британії, Франції та ще дванадцяти країн, не погодилася відправити військових у майбутню миротворчу місію, що вже знижує вагу Мерца в коаліції.
Аналогічно поводяться Варшава та Рим: Дональд Туск, який контролює одну з найпотужніших армій НАТО, відмовився від участі в розгортанні військ через близькість до Росії, обмежившись роллю логістичного хабу, а Джорджія Мелоні надає військову допомогу, але не людей. Жодного з цих політиків не розглядають як наступника Макрона.
Кізеветтер бачить лише два шляхи зміни ситуації.
«Я вважаю, що або подія на кшталт 11 вересня змінить Європу, або особиста оцінка деяких політичних лідерів у Європі, які скажуть: «Тепер настав мій час», - сказав він.
Якщо Європа не підтримає Україну або не дотримається своїх обіцянок Києву, геополітичні наслідки можуть бути серйозними. Майбутні українські уряди можуть відвернутися від ненадійного Заходу й звернутися до інших держав у регіоні, підсумовує The Telegraph.
Як писав Главред, 7 червня Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у форматі Е3 – Україна. Лідери обговорили дипломатичну роботу щодо закінчення війни та досягнення миру. Було узгоджено п’ять головних умов миру.
У липні в Парижі відбулося 15-те засідання «Коаліції охочих» за участю лідерів 37 країн, на якому було анонсовано запуск спільної антибалістичної програми «Фрей» та нову хвилю поставок озброєння для України. Лідери Франції, Великої Британії, Німеччини та України домовилися прискорити постачання систем протиповітряної оборони, видати ліцензії на виробництво ракет і підготувати черговий пакет санкцій проти Росії, незважаючи на спроби Кремля затягнути війну масованими ударами балістичними ракетами.
Інші новини:
The Daily Telegraph, відома в Інтернеті та в інших місцях як The Telegraph, є британською щоденною консервативною широкоформатною газетою, що видається в Лондоні Telegraph Media Group і поширюється у Великобританії та за кордоном.
У листопаді 2004 року The Telegraph відсвяткувала десяту річницю свого веб-сайту Electronic Telegraph , який тепер перейменовано на www.telegraph.co.uk. Електронний телеграф був запущений у 1995 році. 8 травня 2006 року відбувся перший етап значного редизайну веб-сайту з розширенням макета сторінок і більшою популярністю аудіо-, відео- та журналістських блогів, пише Вікіпедія.