Ключові тези експерта:
Україна заходить у складну зиму, а перспективи швидкого досягнення домовленостей про припинення російських ударів по енергетичній інфраструктурі залишаються невизначеними. Водночас шанс на енергетичне перемир’я ще є, однак для цього потрібна політична воля Кремля. Про це в інтерв’ю Главреду розповів голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
"Ми, на жаль, заходимо у важку зиму. Як на мене, згаяно основний час на ухвалення рішення про секторальне перемир’я. І те, як розгортається ситуація, точно не свідчить про можливість швидкого досягнення домовленостей щодо припинення ударів по енергетиці", - зазначив експерт.
Водночас він не виключає, що домовленостей усе ж вдасться досягти. Для цього, як наголосив Чаленко, передусім необхідна політична воля Росії, адже Україна вже неодноразово демонструвала готовність до припинення вогню.
Чаленко вважає, що для просування переговорів Україні, ймовірно, доведеться шукати додаткові дипломатичні канали. Зокрема, одним із можливих напрямків він назвав Німеччину, яка намагається налагодити контакти з Росією.
Ще одним потенційним посередником може стати Індія. За словами експерта, український міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомляв про пропозиції індійської сторони щодо ширшого формату домовленостей, який передбачає не лише енергетичне, а й морське перемир’я.
"Тому, можливо, саме індійський напрямок у перспективі міг би спрацювати", - припустив Чаленко.
Водночас експерт наголосив, що дипломатичні зусилля відбуваються в умовах, коли Росія не демонструє готовності відмовитися від подальших агресивних дій. Тому перспективи припинення ударів по енергетичній інфраструктурі значною мірою залежатимуть від позиції Кремля та результатів міжнародних переговорів.
Так зване енергетичне перемир’я між Україною та Росією, про яке заявив президент США Дональд Трамп, стосується лише припинення ударів по нафтопереробних заводах обох країн. Як пише Axios із посиланням на американського високопосадовця, захист електростанцій та енергомереж може стати предметом окремої домовленості, якщо сторони припинять атаки на НПЗ.
У США описують принцип домовленості формулою "нафтопереробний завод за нафтопереробний завод". Водночас Київ наголошує на нерівності такого обміну: Україна має один НПЗ, який через російські обстріли не працює на повну потужність, тоді як Росія володіє розгалуженою мережею нафтопереробних підприємств. Українська сторона натомість зацікавлена насамперед у захисті енергетичної інфраструктури напередодні зими.
"Нам потрібно, щоб росіяни припинили атакувати нашу електромережу", - заявив представник України, наголосивши, що країна імпортує дизельне пальне та газ.
За даними Axios, Дональд Трамп очікує, що Володимир Зеленський дотримуватиметься запропонованих умов. Водночас Москва ще не дала відповіді, чи погодиться на перемир’я.
Як раніше повідомляв Главред, 11 жовтня Дональд Трамп заявив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між РФ та Україною. Він закликав сторони його дотримуватися.
Президент Зеленський у відповідь повідомив, що Україна готова утримуватися від ударів по російській енергетиці. Президент також підтвердив, що ЗСУ отримали наказ утримуватися від таких ударів за наявності відповідної домовленості.
Екскерівник ЦПД при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що Росія порушила оголошене перемир’я, завдавши удару по енергетичній інфраструктурі. Він навів як приклад удар по ТЕЦ в Харкові.
Читайте також:
Ігор Олегович Чаленко - український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.