Головне:
Московський нафтопереробний завод, що належить "Газпром нафта", повністю зупинив переробку нафти після української атаки дронами 20 вересня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в нафтовій галузі.
За даними видання, безпілотники влучили у дві ключові установки первинної переробки нафти - AVT‑6 та EURO+. Перша забезпечувала 53% потужності підприємства (21 400 тонн на добу), друга - 47% (18 800 тонн). Пошкодження обох установок фактично зупинило весь процес первинної дистиляції.
Джерела Reuters зазначають, що на відновлення роботи може знадобитися кілька тижнів. Ознакою зупинки виробництва стала відсутність пального Московського НПЗ на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі з 21 вересня.
Московський НПЗ є одним із найбільших у Росії. У 2024 році він переробив 11,6 млн тонн нафти (близько 230 тисяч барелів на добу). За цей же рік підприємство виробило 2,9 млн тонн бензину, 3,2 млн тонн дизельного пального та 1,3 млн тонн бітуму.
Подальша доля підприємства залежатиме від масштабу пошкоджень, однак наразі воно повністю втратило можливість здійснювати переробку.
Удари по російських НПЗ можуть створити проблеми не лише для експорту нафти, а й для подальшого видобутку сировини всередині РФ. Пошкодження переробних та експортних потужностей здатне змусити Росію скорочувати роботу свердловин. Про це повідомив фахівець з питань комунікації, партнерства та інтеграції в ЄС у Razom We Stand Максим Гардус в інтерв'ю Главреду.
За словами експерта, масштаби російської нафтопереробної галузі не означають, що всі підприємства мають однакове значення. На території РФ працює понад 83–85 НПЗ, однак великих серед них лише близько 12–15, причому значна частина зосереджена в європейській частині країни.
Саме тому пошкодження ключових об'єктів може створити проблему вже на етапі видобутку сировини.
"Таким чином, якщо експортувати нафту не можна, а переробляти її на бензин теж не можна, тому що НПЗ згорів або пошкоджений, виникає питання: що робити з видобутком? Навіть якщо у нашого військово-політичного керівництва є певний задум, воно його не розкриє, але можна припустити, що мета полягає в системному скороченні нафтовидобутку в Росії", - вказав Гардус.
Окремий ризик для РФ виникає у разі тривалої зупинки видобувних об'єктів. За словами Гардуса, свердловини доведеться консервувати, а під час простою обладнання може зазнавати корозії, родовища - обводнюватися, а стінки свердловин - руйнуватися. Через це частину об'єктів у майбутньому може бути неможливо повноцінно відновити.
При цьому консервація та повторний запуск свердловин є передбаченими галуззю процесами, однак їхні наслідки можуть бути довготривалими для російської нафтової промисловості.
Ще один ефект ударів пов'язаний із бюджетними доходами Росії. Переробка сировини дає більшу додану вартість, ніж продаж сирої нафти, тому пошкодження НПЗ може безпосередньо позначатися на прибутках галузі та надходженнях до бюджету.
"Крім того, НПЗ виробляють нафтопродукти, а це продукція з більшою доданою вартістю. На тонні бензину Росія заробляє більше, ніж на тонні сирої нафти. Тому удари по НПЗ - це також вагомий спосіб зменшити доходи федерального бюджету РФ", - підсумував він.
Як писав Главред, в ніч на 20 вересня ціллю атаки Сил оборони стали нафтопереробний завод у Капотині під Москвою, а також логістичний технопарк "Соф’їно". У результаті атаки на території НПЗ зафіксовано масштабну пожежу. Губернатор Московської області Андрій Воробйов заявив, що в результаті атаки двоє людей загинули, ще шестеро отримали поранення.
Крім того, в ніч на 17 вересня, українські військові завдали удару по Ярославському НПЗ, а також Служба безпеки України завдала удару по військовому аеродрому в Ростові.
Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що просив Володимира Зеленського відмовитися від ударів по дизельному паливу в Росії. За його словами, саме такі атаки спричиняють дефіцит палива у світі.
Читайте також:
Reuters - британське агентство новин і постачальник даних про фінансові ринки, що надає інформаційні повідомлення газетам та іншим засобам масової інформації, пише Вікіпедія.
Reuters вважається одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Агентство існує з середини XIX століття
У Reuters працюють понад 14 000 співробітників у 91 країні світу. Серед них близько 2300 журналістів, а також фотокореспондентів і відеооператорів. Загалом агентство має 197 бюро, які працюють по всьому світу.