Ключові тези:
Українська розвідка отримала нові внутрішні документи російської сторони, які свідчать про погіршення ситуації на тимчасово окупованих територіях та зростання економічної напруги всередині РФ. Окрему увагу під час наради також приділили діям Білорусі поблизу українського кордону. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками наради з головою Служби зовнішньої розвідки України Олегом Луговським.
Однією з ключових тем стала ситуація на окупованому півострові та наслідки українського тиску на російську військову машину. За словами глави держави, здобуті матеріали демонструють дедалі більші труднощі для окупаційних структур.
«Служба зовнішньої розвідки України здобула матеріали, які свідчать про фактично щоденне поглиблення кризи з пальним, воєнною логістикою та управлінням в Криму. Російська окупаційна адміністрація доволі чітко та недвозначно визнає неможливість вирішити проблеми, що були створені нашими санкціями середньої дальності проти окупанта, а також виконанням плану далекобійних санкцій передусім щодо російської нафтопереробки», — повідомив Зеленський.
Президент додав, що подібні тенденції фіксуються не лише на окупованих територіях, а й у самій Росії. Внутрішні документи, які потрапили до української розвідки, містять оцінки суспільних настроїв у державі-агресорі.
«Отримали також внутрішню російську документацію щодо оцінки настроїв громадян держави-агресора. Наразі рівень тривожності росіян вже вищий, ніж під час нашої Курської операції, а саме більше 50%. Вже 66% росіян вважають складним своє фінансове становище. Більш ніж 80% росіян вважають неминучою масштабну економічну кризу в Росії. Абсолютно прозорі показники, які відображають провал путінської воєнної політики», — наголосив президент.
Окремий блок доповіді стосувався активності на території Білорусі. Йдеться про реалізацію проєктів поблизу українського кордону, які, за оцінкою української сторони, мають безпосереднє військове призначення.
«Олег Луговський доповів про реалізацію під очевидним російським впливом у Білорусі заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України. Вздовж нашого державного кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного», — зазначив Зеленський.
За його словами, такі роботи ведуться на кількох напрямках, зокрема Кобринь – Ковель, Іванове – Маневичі, Лунинець – Сарни, Речиця – Коростень та Гомель – Чернігів. Українська сторона також володіє інформацією, що в російських документах ці об'єкти розглядаються в контексті завдань так званої «СВО».
Україна вже передала Мінську відповідні сигнали щодо цієї діяльності та інших форм співпраці з Москвою. Президент підкреслив, що подальші кроки для зниження напруженості залежать насамперед від білоруської сторони.
«Білорусь отримала від України необхідні сигнали щодо такої діяльності, а також і щодо всіх інших форматів їхньої колаборації з Росією в інтересах затягування та масштабування війни. Білорусь знає, які кроки потрібні з її боку для миру. Розбудова прикордонної інфраструктури агресії з боку Білорусі має бути зупинена», — підсумував глава держави.
Політолог та експерт із питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський вважає, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не наважиться вступити у війну проти України на боці Росії доти, доки для нього особисто не виникне критична ситуація.
На думку експерта, нинішня позиція Лукашенка є для нього значно вигіднішою, оскільки дозволяє отримувати політичні та економічні переваги. Преображенський нагадав, що білоруський лідер раніше сам наголошував на вигодах суверенітету. Він також припускає, що дипломатична активність навколо Білорусі, зокрема контакти президента Франції Емманюеля Макрона, переговори з країнами Балтії щодо можливого пом’якшення обмежень для білоруських товарів, а також заяви української сторони свідчать про готовність Європи, а можливо й США, підтримувати Лукашенка за умови, що він не втягуватиме Білорусь у війну.
Преображенський зазначає, що Україна нині займає іншу позицію і виступає проти будь-яких спроб заохочення білоруського керівництва, тому й попереджає про ризик можливого залучення Білорусі до війни на боці Росії.
На його думку, саме цими процесами також можна пояснити нещодавній візит до Києва лідерки білоруської опозиції Світлана Тихановська.
"Все це — для того, щоб завадити можливим домовленостям між Заходом та лукашенківською Білоруссю та запобігти можливому частковому скасування санкцій проти Білорусі. Тому що очевидно: це саме те, що хотів би отримати Лукашенко як бонус за те, що він не втручається у війну", - підсумував він.
Нагадаємо, раніше президент РФ Володимир Путін вимагав відкриття нового фронту з території Білорусі. Як зазначалось у матеріалі західних ЗМІ, масовані атаки дронами з білоруської території можуть стати інструментом для посилення тиску на Україну, що, за оцінками аналітиків, підвищує ризики регіональної ескалації.
Зазначимо, керівник політико-правових програм Ігор Рейтерович заявив, що Лукашенко навряд чи дозволить пряме втягнення Білорусі у бойові дії. За його словами, відмова від відкриття фронту пояснюється страхом ескалації та внутрішніми ризиками для режиму, тому нині ймовірність масштабного наступу з білоруського напрямку обмежена.
Як раніше повідомляв Главред, Олександр Лукашенко заявив про контакти щ представниками України. Лукашенко підкреслив, що під час зустрічей він наголошував на важливості переговорів і закликав до стриманості та узгоджених кроків для недопущення подальшого загострення.
Читайте також:
Іван Преображенський – російський політолог, публіцист і журналіст. Кандидат політичних наук, експерт з питань Центральної та Східної Європи.
Спеціалізується на внутрішніх політичних процесах у Росії, структурі російської влади, ролі Кремля, міжнародних відносинах. Часто в медіа виступає з аналітикою, що викриває методи управління в Росії, логіку ухвалення рішень у Кремлі та маніпуляції громадською думкою.